Від ішемічної хвороби серця (ІХС), зокрема від гострого коронарного синдрому (ГКС), щорічно помирають понад 7 400 000 осіб в усьому світі та кожен шостий чоловік і кожна сьома жінка в Європі [12]. У вітчизняних статистичних даних донедавна не було поділу ГКС на дві, абсолютно різні за принципами лікування, госпітальною смертністю та віддаленими результатами нозологічні одиниці — ГКС зі стійкою елевацією сегмента ST і ГКС без стійкої елевації сегмента ST. Тривалий час ці дві форми об’єднували в одну велику групу — гострий інфаркт міокарда (ГІМ), що було правильним з формального погляду, адже в разі госпіталізації переважній кількості хворих з ГКС встановлюють саме такий діагноз. Летальність пацієнтів з інфарктом міокарда без елевації сегмента ST (non-ST elevation myocardial infarction, NSTEMI) приблизно в чотири рази нижча, ніж пацієнтів з інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST (ST elevation myocardial infarction, STEMI): відповідно 2 — 3 % і 10 — 14 % [27]. Проте результати лікування «простіших» пацієнтів із NSTEMI долучаються до результатів «складніших» пацієнтів зі STEMI, котрим не завжди призначали реперфузійну терапію. У підсумку змішування результатів лікування двох різних категорій пацієнтів отримуємо середній результат (у практичній охороні здоров’я це б мало назву «середня температура по лікарні»). Справді, госпітальна летальність від ГІМ в Україні в середньому становить 13 — 14 %, тобто погано, але не катастрофа, оскільки відповідає дуже низькому, проте європейському рейтингу [21]. Якщо ж госпітальну летальність визначити для кожної категорії пацієнтів окремо (NSTEMI і STEMI), то результати стануть реальнішими, і їх не можна порівняти із жодними європейськими показниками. На нашу думку, необхідно окремо оцінювати дані пацієнтів з ГІМ (NSTEMI і STEMI) на ранніх стадіях надання медичної допомоги, коли наші дії (застосування реперфузійної терапії або її відсутність, рання або пізня госпіталізація) можуть вплинути на результати лікування, що дасть змогу:
проаналізувати адекватність діагностики та госпіталізації пацієнтів з різними ГКС (адже співвідношення вже давно відоме) та визначити, чи існують проблеми діагностики STEMI і NSTEMI порівняно з європейським досвідом, і які саме;
оцінити кількість реперфузійних втручань у пацієнтів зі STEMI і визначити, скільки їх необхідно проводити, з огляду на розміри когорти пацієнтів, котрим вони показані;
визначити «реальну» летальність пацієнтів від «реального» ГІМ, яка спочатку істотно зросте, але з часом перетвориться на реальний індикатор виконаної роботи.

Список літератури:  
1.    Соколов М. Ю. и др. Реестр перкутанных коронарных вмешательств: расширенный сравнительный анализ 2014 — 2015 гг., Региональные реперфузионные сети в Украине — динамика развития // Серце і судини. — 2016. — № 3. — C. 14 — 34.
2.    Соколов М. Ю. и др. Реестр ПКВ: первые результаты анализа // Серце і судини. — 2013. — № 3. — С. 7 — 19.
3.    Соколов М. Ю. и др. Реестр ПКВ: расширенный сравнительный анализ, реперфузионная терапия в Украине, Сервей ПКВ — 2015 // Серце і судини. — 2015. — № 3. — С. 7 — 29.
4.    Соколов М. Ю. и др. Реестр ПКВ: сравнительный анализ 2012 — 2013 гг. // Серце і судини. — 2014. — № 3. — С. 10 — 23.
5.    Тыць С. Н., Гуков А. Г., Шаповалов Н. А., Некраса А. И. Опыт оптимизации оказания неотложной медицинской помощи больным с острым коронарным синдромом в Луганской области // Укр. кардіол. журн. — 2013. — № 1. — С. 46 — 49.
6.    Andrikopoulos G., Pipilis A., Goudevenos J. et al. Epidemiological characteristics, management and early outcome of acute myocardial infarction in Greece. The HELlenic Infarction Observation Study // Hellenic J. Cardiol. — 2007. — 48 (6). — P. 325 — 334.
7.    Baz J. A., Pinar E., Albarrán A. et al. Spanish Society of Cardiology Working Group on Cardiac Catheterization and Interventional Cardiology. Spanish Cardiac Catheterization and Coronary Intervention Registry. 17th official report of the Spanish Society of Cardiology Working Group on Cardiac Catheterization and Interventional Cardiology (1990 — 2007) // Rev. Esp. Cardiol. — 2008. — Dec. — 61 (12). — P. 1298 — 1314.
8.    Bjorklund E., Lindahl B., Stenestrand U. et al. Outcome of ST–elevation myocardial infarction treated with thrombolysis in the unselected population is vastly different from samples of eligible patients in a large-scale clinical trial // Am. Heart J. — 2004. — 148. — P. 566 — 73.
9.    Brocco S., Fedeli U., Schievano E. et al. Effect of the new diagnostic criteria for ST-elevation and non-ST-elevation acute myocardial infarction on 4-year hospitalization: an analysis of hospital discharge records in the Veneto Region // J. Cardiovasc. Med. (Hagerstown). — 2006. — 7 (1). — P. 45 — 50.
10.    Chiara A., Fresco C., Savonitto S. et al. Epidemiology of non-ST elevation acute coronary syndromes in the Italian cardiology network: the BLITZ-2 study // Eur. Heart J. — 2006. — 27. — P. 393 — 405.
11.    Danchin N., Coste P., Ferrières J. et al. Comparison of Thrombolysis Followed by Broad Use of Percutaneous Coronary Intervention With Primary Percutaneous Coronary Intervention for ST-Segment Elevation Acute Myocardial Infarction Data From the French Registry on Acute ST-Elevation Myocardial Infarction (FAST-MI) // Circulation. — 2008. — 118. — P. 268 — 276.
12.    Electronic resource: http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs310/en/index.html (Fact sheet N°310 Updated May 2014).
13.    Ferreira J., Monteiro P., Mimoso J. National Registry of Acute Coronary Syndromes: results of the hospital phase in 2002 // Rev. Port. Cardiol. — 2004. — Oct. — 23 (10). — P. 1251 — 1272.
14.    Goldberg R. J., Spencer F. A., Fox K. A.A. et al. Prehospital delay in patients with acute coronary syndromes (from the Global Registry of Acute Coronary Events) // Am. J. Cardiol. — 2009. — 103. — P. 598 — 603.
15.    Jeger R., Radovanovic D., Hunziker P. et al. Ten-year trends in the incidence and treatment of cardiogenic shock // Ann. Intern. Med. — 2008. — 149. — P. 618 — 626.
16.    Kalla K., Christ G., Karnik R. et al. Implementation of guidelines improves the standard of care: the Viennese registry on reperfusion strategies in ST-elevation myocardial infarction (Vienna STEMI registry) // Circulation. — 2006. — 113. — P. 2398 — 2405.
17.    Koek H. L., van Dis S. J., Peters R. J.G. et al. Hart en vaatziekten in Nederland 2005, Nederlandse Hartstichting, den Haag, 2005. — P. 9 — 32.
18.    Maeder M., Stauffer J. — C., Windecker S. et al. Interventional cardiology in Switzerland 2006. on behalf of the Working Group «Interventional Cardiology and Acute Coronary Syndrome» // Kardiovaskuläre Medizin. — 2008. — 11. — P. 187 — 195.
19.    Mandelzweig L., Battler A., Boyko V. et al. The second Euro Heart Survey on acute coronary syndromes: Characteristics, treatment, and outcome of patients with ACS in Europe and the Mediterranean Basin in 2004 // Eur. Heart J. — 2006. — 27. — P. 2285 — 2293.
20.    Mandelzweig L., Battler A., Boyko V. et al. The second Euro Heart Survey on acute coronary syndromes: Characteristics, treatment, and outcome of patients with ACS in Europe and the Mediterranean Basin in 2004 // Eur. Heart J. — 2006. — 27. — P. 2285 — 2293.
21.    Marrugat J., Elosua R., Marti H. Epidemiology of ischaemic heart disease in Spain: Estimation of the number of cases and trends from 1997 to 2005 // Rev. Esp. Cardiol. — 2002. — 55. — P. 337 — 346.
22.    Mühlberger V., Pachinger O. Herzkathetereingriffe in Osterreich im Jahr 2007 (mit Audit 2004 — 2008) // J. Kardiol. — 2009. — 16. — P. 86 — 103.
23.    Pajunen P., Koukkunen H., Ketonen M. et al. The validity of the Finnish Hospital Discharge Register and Causes of Death Register data on coronary heart disease // Eur. J. Cardiovasc. Prev. Rehabil. — 2005. — 12. — P. 32 — 137.
24.    Pipilis A., Andrikopoulos G., Lekakis J. et al on behalf of the HELIOS group. Outcome of patients with acute myocardial infarction admitted in hospitals with or without catheterization laboratory: results from the HELIOS registry // Eur. J. Cardiovasc. Prevention Rehab. — 2009. — 16. — P. 85 — 90.
25.    Salomaa V., Ketonen M., Koukkunen H. et al. Decline in out-of-hospital coronary heart disease deaths has contributed the main part to the overall decline in coronary heart disease mortality rates among persons 35 to 64 years of age in Finland: the FINAMI study // Circulation. — 2003. — 08. — P. 691 — 696.
26.    Schoenenberger A. W., Radovanovic D., Stauffer J. — C. et al. Age-related differences in the use of guideline–recommended medical and interventional therapies for acute coronary syndromes: a cohort study for the Acute Myocardial Infarction in Switzerland Plus Investigators // J. Am. Geriatr. Soc. — 2008. — 56. — P. 510 — 516.
27.    Steg G., James S., Atar D. et al. ESC Guidelines for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation The Task Force on the management of ST-segment elevation acute myocardial infarction of the European Society of Cardiology (ESC) // Eur. Heart J. — 2012. — 33. — P. 2569 — 2619.
28.    Stenestrand U., Lindbäck J., Wallentin L. Long-term outcome of primary percutaneous coronary intervention vs prehospital and in-hospital thrombolysis for patients with ST-elevation myocardial infarction // JAMA. — 2006. — 296. — P. 1749 — 1756.
29.    Suessenbacher A., Doerler J., Alber H. et al. Gender-related outcome following precutaneous coronary intervention for ST-elevation myocardial infarction: data from the Asutrian Acute PCI Registry // Eurointerv. — 2008. — 4. — P. 271 — 276.
30.    Widimsky P., Zelizko M., Jansky P. et al on behalf of the Czech investigators. The incidence, treatment strategies and outcomes of acute coronary syndromes in the «reperfusion network» of different hospital types in the Czech Republic: Results of the CZech Evaluation of acute Coronary syndromes in Hospitalized patients (CZECH) Registry // Intern. J. Cardiol. — 2007. — 119. — P. 212 — 219.
31.    Yeh R. W., Sidney S., Chandra M. et al. Population trends in the incidence and outcomes of acute myocardial infarction // N. Engl. J. Med. — 2010. — 362. — P. 2155 — 2165.

Інше: C. 8—17.
Стаття надійшла до редакції 10 лютого 2017 р.

Соколов Максим Юрійович, д. мед. н., пров. наук. співр., проф. кафедри кардіології НМАПО ім. П. Л. Шупика
03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5. Тел. (44) 249-88-07

Мета роботи — вивчити частоту виникнення задньобазальних аневризм лівого шлуночка (ЗБАЛШ) та особливості клінічної картини в пацієнтів із цією патологією; на підставі оцінки віддалених результатів розробити тактику лікування пацієнтів, визначити показання до резекції аневризм невеликих розмірів.
Матеріали і методи. В НІССХ ім. М. М. Амосова НАМН України з 2000 до 2015 р. коронарне шунтування з резекцією аневризми ЛШ передньої і задньої локалізації виконано 1856 пацієнтам. ЗБАЛШ виявлено у 136 (7,3 %) пацієнтів, резекцію ЗБАЛШ виконано у 85 (62,5 %) хворих цієї групи. У 51 (37,5 %) пацієнта резекцію ЗБАЛШ не проводили через її малі розміри та наявність м’язової стінки в ділянці аневризматичного мішка.
Результати та обговорення. Клінічна картина в пацієнтів з ішемічною хворобою серця, ускладненою ЗБАЛШ, виявляється в міру прогресування серцевої недостатності. Діагностика ЗБАЛШ найбільш інформативна при вентрикулографії. Для визначення розмірів ЗБАЛШ ми умовно ділимо ЛШ на три частини — верхівкову, середню та базальну. Якщо тінь аневризми відповідає об’єму верхівки ЛШ, її вважають невеликою. ЗБАЛШ невеликих розмірів потребує хірургічної корекції в пацієнтів зі сполучнотканинним аневризматичним мішком, в інших випадках резекція ЗБАЛШ не показана, але необхідне динамічне спостереження за розмірами аневризми та ступенем вираження мітральної недостатності.
Висновки. ЗБАЛШ невеликих розмірів потребують хірургічної корекції у пацієнтів із сполучнотканинним аневризматичним мішком, в інших випадках резекція ЗБАЛШ не показана, але потрібне динамічне спостереження за розмірами аневризми і ступенем вираження мітральної недостатності.

Ключові слова: післяінфарктна аневризма, задньобазальна аневризма, мітральна недостатність, резекція аневризми.

Список літератури:  
1.    Акчурин Р. С., Ширяев А. А., Галяутдинов Д. М. и др. Непосредственные результаты аневризмэктомии с эндовентрикулопластикой в лечении больных с постинфарктной аневризмой левого желудочка // Бюл. НЦССХ им. А. Н. Бакулева РАМН, сердечно-сосудистые заболевания, 12 Всероссийский съезд сердечно-сосудистых хирургов. — Москва, 28 — 31 октября 2006 г. — М., 2006.
2.    Урсуленко В. И. Аневризмэктомия и пластика левого желудочка у пациентов с гигантскими заднебазальными аневризмами сердца // Серце і судини. — 2009. — № 1. — С. 86 — 91.
3.    Урсуленко В.И., Якоб Л.В., Дзахоева Л.С. и др. Особенности клинического течения и диагностики пациентов с ИБС, осложненной аневризмой левого желудочка заднебазальной локализации // Вісник серцево-судинної хірургії. — 2016. — № 3 (26). — С. 11 — 16
4.    Kron I.L, Kern J. A., Theodore P. et al. Does a posterior aneurysm increase the risk of endocardial resection? // Ann. Thorac. Surg. — 1992. — 54 (4). — P. 617 — 620.
5.    Toker M. E., Onk O. A., Alsalehi S. et al. Posterobasal left ventricular aneurysms: surgical treatment and long-term outcomes // Texas Heart Institute Journal. — 2013. — 40 (4). — Р. 424 — 427.

Інше: C. 18—25.
Стаття надійшла до редакції 22 лютого 2017 р.

Урсуленко Василь Іванович, д. мед. н., проф., гол. наук. співр.
03680, м. Київ, вул. Миколи Амосова, 6. Тел. (44) 275-50-29

Мета роботи — вивчити чутливість і специфічність показників 2D-спекл-трекінг ехокардіографії (2D-СТ-ЕхоКГ) щодо визначення дисфункції правого шлуночка (ПШ) у хворих з гострою тромбоемболією легеневої артерії (ТЕЛА).
Матеріали і методи. Обстежено 104 хворих з гострою ТЕЛА, верифікованою за допомогою мультиспіральної комп’ютерної томографічної ангіографії легеневих артерій. Усім хворим проводили стандартну трансторакальну ультразвукову ехокардіографію (ЕхоКГ) та 2D-СТ-ЕхоКГ. У групу контролю ввійшли 15 осіб без ознак дисфункції ПШ будь-якої етіології.
Результати та обговорення. Під час аналізу показників 2D-СТ-ЕхоКГ в обстежених хворих з ТЕЛА порівняно з групою контролю встановлено, що найвиразніше скоротливість ПШ знизилася в повздовжньому напрямку. Розрахована глобальна правошлуночкова повздовжня деформація у групі хворих з ТЕЛА становила (–5,8 ± 8,0) % і була значно нижчою, ніж у групі контролю — (–23,9 ± 6,4) % (р < 0,001). За допомогою ROC-аналізу встановлено, що сегментарна фракція викиду апікального правошлуночкового сегмента нижче за 65 % інформативна щодо виявлення дисфункції ПШ у хворих з гострою ТЕЛА: чутливість і специфічність показника становлять 64,9 і 100 % відповідно (р < 0,001). Розрахований показник глобальної правошлуночкової повздовжньої деформації у хворих з ТЕЛА менше за –18,5 % із чутливістю 72,5 % та специфічністю 85,7 % може свідчити про наявність дисфункції ПШ (р < 0,001).
Висновки. При гострій ТЕЛА зміни показників повздовжньої деформації та зміщення свідчать про порушення скорочувальної здатності міокарда ПШ переважно в повздовжньому напрямку. Найінформативніші показники 2D-СТ-ЕхоКГ щодо оцінки дисфункції ПШ у хворих з гострою ТЕЛА — сегментарна фракція викиду апікального правошлуночкового сегмента (чутливість 64,9 %, специфічність 100 %; р < 0,001) і глобальна правошлуночкова повздовжня деформація вільної стінки ПШ (чутливість 72,5 %, специфічність 85,7 %; р < 0,001).

Ключові слова: тромбоемболія легеневих артерій, дисфункція правого шлуночка, 2D-спекл-трекінг ехокардіографія.

Список літератури:  
1.    Венозний тромбоемболізм: діагностика, лікування, профілактика: міждисциплінарні клінічні рекомендації. — К., 2013. — 63 c.
2.    2014 ESC Guidelines on the diagnosis and management of acute pulmonary embolism The Task Force for the Diagnosis and Management of Acute Pulmonary Embolism of the European Society of Cardiology // Eur. Heart J. — 2014. — Vol. 35, N 43. — Р. 3033 — 3073. — DOI: 10.1093/eurheartj/ehu283.
3.    Feigenbaum H. Echocardiography. — Lippincott Williams & Wilkins, 2012. — 785 р. — ISBN/ISSN: 9780781795579.
4.    Forsha D., Risum N., Kropf A. et al. Right Ventricular Mechanics using a Novel Comprehensive Three-View Echocardiographic Strain Analysis in a Normal Population // J. Am. Soc. Echocardiography. — 2014. — Vol. 27, N 4. — Р. 413 — 422. — DOI: 10.1016/j.echo.2013.12.018.
5.    Guyton A., Hall J. Medical Physiology. 12th ed. — Saunders, 2010. — 1120 p. — P. 978 — 1416045748.
6.    Kasper W., Konstantinides S., Geibel A. et al. Management strategies and determinates of outcome in acute major pulmonary embolism: results of a multi-center registry // J. Am.  Coll. Cardiol. — 2012. — Vol. 30. — P. 1165 — 1170.
7.    Kearon C., Akl E. A. Duration of anticoagulant therapy for deep vein thrombosis and pulmonary embolism // Blood. — 2014. — Vol. 123, N 12. — P. 1794 — 1801. — DOI: 10.1182/blood-2013-12-512681.
8.    Lang R. M., Badano L. P., Mor-Avi V. et al. Recommendations for Cardiac Chamber Quantification by Echocardiography in Adults: An Update from the American Society of Echocardiography and the European Association of Cardiovascular Imaging // Eur. Heart J. — Cardiovascular Imaging. — 2015. — Vol. 16, N 3. — P. 233 — 271. — DOI: 10.1093/ehjci/jev014 233-271.
9.    Lang R., Goldstein S. A., Kronzon I. et al. ASE’s Comprehensive Echocardiography. — Elsevier Health Sciences, 2015 . —  941 р. —  P. 978 — 0323260114.
10.    Lodato J. A., Ward R. P., Lang R. M. Echocardiographic predictors of pulmonary embolism in patients referred for helical CT // Echocardiography. — 2008. — Vol. 25, N 6. — Р. 584 — 590. — DOI: 10.1111/j.1540-8175.2008.00665.
11.    Mauritz G. J., Marcus J. T., Westerhof N. et al. Prolonged right ventricular post-systolic isovolumic period in pulmonary arterial hypertension is not a reflection of diastolic dysfunction // Heart. — 2011. — Vol. 97, N 6. — Р. 473 — 478. — DOI: 10.1136/hrt.2010.193375.
12.    Pollack C. V., Schreiber D., Goldhaber S. Z. et al. Clinical characteristics, management of patients diagnosed with acute pulmonary embolism in the emergency department of EMPEROR (Multicenter Emergency Medicine Pulmonary Embolism in the Real World Registry) // J. Am.  Coll. Cardiol. — 2011. — Vol. 57. — P. 700 — 706. — DOI: 10.1016/j.jacc.2010.05.071.
13.    Sekhri V., Mehta N., Rawat N. et al. Management of massive and nonmassive pulmonary embolism // Archives of Medical Science — 2012. — Vol. 8, N 6. — P. 957 — 969. — DOI: 10.5114/aoms.2012.32402.
14.    Zhou X., Ben S., Chen H., Shi H. The prognostic value of pulmonary embolism severity index in acute pulmonary embolism: a meta-analysis // Resp. Res.— 2012. — Vol. 13, N 1. — Р. 111. — DOI: 10.1186/1465-9921-13-111.

Інше: C. 26—32.
Стаття надійшла до редакції 26 грудня 2016 р.

Целуйко Віра Йосипівна, д. мед. н., проф.,
зав. кафедри кардіології та функціональної діагностики
61176, м. Харків, вул. М. Амосова, 58
E-mail: viratseluyko@ukr.net. Тел. (57) 725-11-32.

Мета роботи — проаналізувати автопсійний матеріал для визначення частоти та характеру розподілу аномалій коронарних артерій у структурі природжених вад серця в дітей за 35-річний період (1981 — 2016 рр.).
Матеріали і методи. Проаналізовано дані 8952 автопсій померлих дітей (віком від 28 тижнів внутрішньоутробного розвитку до 14 років). Досліджено 25 аномалій коронарних артерій. Осіб чоловічої статі було 14 (56 %). Патологоанатомічні дослідження коронарних артерій проведені на базі Львівського обласного патологоанатомічного бюро. У випадку єдиної коронарної артерії проведене ангіографічне дослідження. У коронарну артерію вводили масу, що містила рентгеноконтрастну речовину — натрію амідотризоат, барвник — метиленовий синій та загущувач — желатин.
Результати та обговорення. Аномалії коронарних артерій у дітей виявлені із частотою 0,28 %. Частка аномалій коронарних артерій серед природжених вад серця становила 4,46 %. Діагностовано: аномалії кількості; топіки відходження; спрямування коронарних артерій. Різноманітні варіанти аномалій коронарних артерій виявлені в контексті природжених вад серця, спадкових та соматичних захворювань, а також ізольовано.
Висновки. Частоту аномалій коронарних артерій недооцінюють, тому ретельне обстеження коронарних артерій має бути складовою частиною автопсій, особливо у випадках раптової смерті в дитячому віці.

Ключові слова: аномалії коронарних артерій, дитячий вік, природжені вади серця.

Список літератури:  
1.    Зербіно Д. Д., Куриляк О. Б., Бойко О. І. Аномалії коронарних артерій // Серце і судини. — 2014. — № 2. — C. 81—88.
2.    Cingoz F., Arslan G., Iyisoy A. et al. Novel variant of dual left anterior descending artery arising from single right coronary artery anomaly presenting with angina inversa // Kardiochir. Torakochirurgia Pol. — 2015. — Vol. 12, N 3. — P. 246 — 247. — Doi.org/10.5114/kitp.2015.54462.
3.    Dubey L. Percutaneous coronary intervention of an obstructive left anterior descending artery with anomalous origin of right coronary artery // ARYA Atheroscler. — 2013. — Vol. 9, N 2. — P. 164 — 166.
4.    Erez E., Tam V. K., Doublin N. A. et al. Anomalous coronary artery with aortic origin and course between the great arteries: improved diagnosis, anatomic findings, and surgical treatment // Ann. Thorac. Surg. — 2006. — Vol. 82, N 3. — P. 973 — 977. — Doi.org/10.1016/j.athoracsur.2006.04.089.
5.    Jatene M., Juaneda I., Miranda R. D. et al. Left main coronary artery atresia and associated cardiac defects: report on concomitant surgical treatment // World J. Pediatr. Congenit. Heart Surg. — 2011. — Vol. 2, N 4. — P. 656 — 659. — Doi.org/10.1177/2150135111414437.
6.    Kim S. Y., Seo J. B., Do K. H. et al. Coronary artery anomalies: classification and ECG-gated Multi–Detector Row CT findings with angiographic correlation // RadioGraphics. — 2006. — Vol. 26. — P. 317 — 333. — Doi.org/10.1148/rg.262055068.
7.    Laux D., Bessières B., Houyel L. et al. Early neonatal death and congenital left coronary abnormalities: Ostial atresia, stenosis and anomalous aortic origin // Arch. Cardiovasc. Dis. — 2013. — Vol. 106, N 4. — P. 202 — 208. — Doi.org/10.1016/j.acvd.2013.01.002.
8.    Loukas M., Sharma A.,. Blaak C. et al. The clinical anatomy of the coronary arteries // J. Cardiovasc. Transl. Res. — 2013. — Vol. 6, N 2. — P. 197 — 207. — Doi.org/10.1007/s12265 — 013 — 9452 — 5.
9.    Mavroudis C., Mavroudis C. D., Jacobs J. P. Repair techniques for anomalous aortic origins of the coronary arteries // Cardiol. Young. — 2015. — Vol. 25, N 8. — P. 1546 — 1560. — Doi.org/10.1017/s1047951115002048.
10.    Turkmen S., Cagliyan C. E., Poyraz F. et al. Coronary arterial anomalies in a large group of patients undergoing coronary angiography in southeast Turkey // Folia Morphol. (Warsz). — 2013. — Vol. 72, N 2. — P. 123 — 127. — Doi.org/10.5603/fm.2013.0020.
11.    Turner I. I., Turek J. W., Jaggers J. et al. Anomalous aortic origin of a coronary artery: preoperative diagnosis and surgical planning // World J. Pediatr. Congenit. Heart Surg. — 2011. — Vol. 2, N 3. — P. 340 — 345. — Doi.org/10.1177/2150135111406938.
12.    Werner B., Wróblewska-Kałuzewska M., Pleskot M. et al. Anomalies of the coronary arteries in children // Med. Sci. Monit. — 2001. — Vol. 7, N 6. — P. 1285 — 1291. — Doi.org/10.5114/aoms.2010.14469.
13.    Yadav A., Buxi T., Rawat K. et al. Anomalous single coronary artery on low dose MDCT // J. Radiol. Case Rep. — 2013. — Vol. 7, N 5. — P. 6 — 15. — Doi.org/10.3941/jrcr.v7i5.1212.

Інше: C. 33—37.
Стаття надійшла до редакції 24 січня 2017 р.

Бойко Оксана Іванівна, клінічний ординатор
кафедри патологічної анатомії та судової медицини,
лікар-патологоанатом Львівського обласного патологоанатомічного бюро
79010, м. Львів, вул. Пекарська, 52. E-mail: bo_ok.lviv@mail.ru

Мета роботи — встановити поширеність дисадипокінемії у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) з післяінфарктним кардіосклерозом залежно від коморбідності із цукровим діабетом (ЦД) 2 типу та дослідити її зв’язок із поліморфізмом гена лептинових рецепторів LEPR Q223R.
Матеріали і методи. Обстежено 147 хворих на стабільну ІХС з післяінфарктним кардіосклерозом (100 % чоловіки) віком у середньому 52 роки. У 64 (43,5 %) пацієнтів ІХС поєднувалася із ЦД 2 типу. Діагноз ІХС встановлювали за рекомендаціями АНА/АСС (2014) та ESC (2013). Поліморфізм гена LEPR Q223R визначали методом полімеразно-ланцюгової реакції в режимі реального часу. Вміст лептину та адипонектину в сироватці крові визначали методом ELISA, оцінювали відношення рівня адипонектину до рівня лептину (lg А/Л).
Результати та обговорення. У хворих з післяінфарктним кардіосклерозом частота гіперлептинемії, гіпоадипонектинемії та дисадипокінемії становила 79,6; 57,1 і 87,8 % відповідно. Порушення адипокінового статусу частіше виявляли в носіїв алеля R, і вони були виразнішими за наявності ЦД 2 типу. У гомозигот RR з ІХС та ЦД 2 типу рівень лептину був на 50,4 і 49,3 % вищим, рівень адипонектину — на 33,0 і 23,7 % нижчим, а показник lg А/Л — на 14,1 і 12,2 % нижчим, ніж у гомозигот QQ із ЦД 2 типу та гомозигот RR без ЦД, відповідно.
Висновки. У хворих на ІХС підвищення частоти та виразності дисадипокінемії асоціюється із ЦД 2 типу та поліморфізмом гена LEPR Q223R. Носійство генотипу RR гена слугує немодифікованим чинником дисадипокінемії у хворих на ІХС за коморбідності із ЦД 2 типу.

Ключові слова: ішемічна хвороба серця, лептинові рецептори, поліморфізм, лептин, адипонектин.

Список літератури:
1.    Бабак М. О. Роль поліморфізму генів адипокінів (адипонектину та лептину) у розвитку ожиріння та асоційованих з ожирінням диспластичних змін слизової оболонки стравоходу // Укр. терапевт. журнал. — 2010. — № 3. — С. 15 — 22.
2.    Мітченко О. І., Романов В. Ю., Яновська К. О. та ін. Індекс лептин/ адипонектин як новий додатковий сурогатний маркер атеросклеротичного ураження // Укр. кардіол. журнал. — 2012. — № 2. — С. 40 — 47.
3.    Панкрушина А. Н., Толстых К. Ю. Лептин: новые перспективы и подходы к коррекции ожирения // Вестник ТвГУ. Серия «Биология и экология». — 2008. — Вып. 10. — С. 91 — 97.
4.    Серкова В. К., Кобринчук Ю. Л., Романова В. А. Лептин у больных ишемической болезнью сердца в сочетании с сахарным диабетом // Укр. кардіол. журнал. — 2011. — № 3. — С. 19 — 23.
5.    Chavarria-Avila E., Vázquez-Del Mercado M., Gomez-Bañuelos E. et al. The impact of LEP G-2548A and LEPR Gln223Arg polymorphisms on adiposity, leptin, and leptin-receptor serum levels in a mexican mestizo population // Biomed. Res. Int. — 2015. — N 015. — Р. 539408. — DOI: 10.1155/2015/539408.
6.    Dardeno T. A., Chou S. H., Moon H. S. et al. Leptin in human physiology and therapeutics // Front Neuroendocrinol. — 2010. — Vol. 31, N 3. — Р. 377 — 393.
7.    Guzel S., Seven A., Kocaoglu A. et al. Osteoprotegerin, leptin and IL-6: association with silent myocardial ischemia in type 2 diabetes mellitus // Diab. Vasc. Dis. Res. — 2013. — Vol. 10, N 1. — Р. 25 — 31.
8.    Jung C. H., Rhee E.-J., Choi J.-H. et al. The relationship of adiponectin/leptin ratio with homeostasis model assessment insulin resistance index and metabolic syndrome in apparently healthy korean male adults // Korean Diabetes J. — 2010. — Vol. 34, N 4. — Р. 237 — 243.
9.    Kotani К., Sakane N. Leptin: Adiponectin ratio and metabolic syndrome in the general japanese population // Korean J. Lab. Med. — 2011. — Vol. 31, N 3. — Р. 162 — 166.
10.    Mohammadzadeh G., Nikzamir A., Mohammadi J. et al. Assosiation of the 223A/G LEPR polymorphism with serum leptin levels in Iranian subjects with type 2 diabetes // Arch. Iran Med. — 2013. — Vol. 16, N 11. — Р. 636 — 641.
11.    Pratesi A., Di Serio C., Orso F. et al. Prognostic value of adiponectin in coronary artery disease: Role of diabetes and left ventricular systolic dysfunction // Diabetes Res. Clin. Pract. — 2016. — Vol. 118. — Р. 58 — 66.
12.    Schulze M. B., Shai I., Rimm E. B. et al. Adiponectin and future coronary heart disease events among men with type 2 diabetes // Diabetes. — 2005. — Vol. 54, N 2. — Р. 534 — 239.
13.    Vega G. L., Grundy S. M. Metabolic risk susceptibility in men is partially related to adiponectin/leptin ratio // J. Obes. — 2013. — http://dx.doi.org/10.1155/2013/409679.

Інше: C. 38—43.
Стаття надійшла до редакції 11 січня 2017 р.

Аль Салім Аяд Абдуллах, аспірант кафедри
внутрішньої медицини № 1
21018, Україна, м. Вінниця, вул. Пирогова, 56
Тел. (432) 74-07-42. Е-mail: ayad_12_12@yahoo.com

Мета роботи — оцінити й порівняти зміни у стінках атеросклеротично змінених артерій хворих із хронічною критичною ішемією нижніх кінцівок після виконання дезоблітерації їх просвіту із застосуванням відкритої і гідравлічної ендартеректомії.
Матеріали і методи. Проведено гістологічне та морфометричне дослідження 40 ділянок артерій, виділених з ампутованих нижніх кінцівок у хворих із хронічною критичною ішемією протягом перших 24 годин, з метою оцінки та порівняння морфологічних змін у стінках артерій після дезоблітерації їх просвіту з використанням класичної та запропонованої гідравлічної методик ендартеректомії.
Результати та обговорення. В основній групі глибина ендартеректомії на відповідних сегментах артеріального русла була більшою, ніж у групі порівняння, в середньому на 56 %, а отже, резидуальний шар медії був меншим, ніж у групі контролю. Відрізнялася також структура артеріальної стінки після її дезоблітерації. В основній групі відділення атеросклеротичної бляшки відбувалося практично без збереження в стінці артерії атеросклеротично змінених структур, тобто на межі здорового шару.
Висновки. Дослідження засвідчує статистично значущу різницю в морфологічній будові резидуальної стінки артерії після дезоблітерації її просвіту між основною групою пацієнтів і групою порівняння. При цьому відмінності виявлено як у морфологічному складі стінки артерії, так і в її товщині. Після застосування гідравлічної дезоблітерації резидуальна стінка артерії була меншою, ніж стінка артерії після традиційної відкритої ендартеректомії, а в її складі майже не залишилося структур з атеросклеротичними змінами.

Ключові слова: гідравлічна ендартеректомія, дезоблітерація, критична ішемія, морфометрія.

Список літератури:  
1.    Ашер Э. Сосудистая хирургия по Хаймовичу / Под ред. Э. Ашера. — М.: Бином «Лаборатория знаний», 2012. — 1166 с.
2.    Cameron J. L., Cameron A. M. Current Surgical Therapy, 11th edn. — Saunders: Philadelphia, 2014. — 1536 p. (818 p.)
3.    Cronenwett J., Wayne K. Johnston Rutherford’s Vascular Surgery, 7th edn. — Vol. 2. — Saunders Elsevier: London, 2010. — 2448 p.
4.    Jenkins D. Pulmonary endarterectomy: the potentially curative treatment for patients with chronic thromboembolic pulmonary hypertension // European Respiratory Review. — 2015. — 24. — P. 263 — 271.
5.    Niizuma K., Shimizu H., Inoue T. et al. Maximum Preservation of the Media in Carotid Endarterectomy // Neurologia medico-chirurgica (Tokyo). — 2014. — Oct; 54 (10). — P. 812 — 818. Published online 2014 Sep 29. — DOI: 10.2176/nmc.tn.2014-0202 PMCID: PMC4533389
6.    Wouter J. M. Derksen, Suzanne S. Gisbertz, Willem E. et al. Hellings Predictive risk factors for restenosis after remote superficial femoral artery endarterectomy // European Journal of Vascular and Endovascular Surgery. — 2010. — 39 (5). — P. 597 — 603.

Інше: C. 44—49.
Стаття надійшла до редакції 7 лютого 2017 р.

М’ясоєдов Кирило Валерійович, аспірант кафедри хірургії № 1
E-mail: vonmiasoiedov@gmail.com

Мета роботи — вивчити функціональні показники роботи міокарда, окисного фосфорилювання в мітохондріях серця і вплив на них потенційних кардіопротекторів — натуральної речовини куркуміну й синтетичної речовини (фторовмісного аналога фармакологічного препарату — активатора АТФ-залежних калієвих каналів діазоксиду) в умовах доксорубіцинової моделі оксидантного стресу.
Матеріали і методи. Кардіоміоцити виділяли зі шлуночків серця 1 — 2-добових щурів, у культуру додавали 0,5 мкмоль/л доксорубіцину гідрохлориду, доксорубіцин разом із 20 мкмоль куркуміну або із 40 мкмоль фторовмісного аналога діазоксиду. Реєстрували скорочення ізольованих кардіоміоцитів за допомогою системи IonOptix. Вивчали показники дихання та окисного фосфорилювання в мітохондріях.
Результати та обговорення. Використання куркуміну та аналога діазоксиду на тлі дії доксорубіцину підвищувало амплітуду скорочень кардіоміоцитів із (4,07 ± 0,51) до (6,65 ± 0,37) і (5,5 ± 0,8) % відповідно та зумовлювало нормалізацію порушеної доксорубіцином ритмічності скорочень. Доксорубіцин викликав зниження дихального контролю, коефіцієнта фосфорилювання та входу іонів калію в матрикс мітохондрій. Як фторовмісний аналог діазоксиду, так і куркумін на тлі дії доксорубіцину збільшували ці показники. Транспорт іонів калію в мітохондрії, що під дією доксорубіцину знизився на 27,7 %, при сумісній дії доксорубіцину та куркуміну знизився на 11,5 %, а в разі застосування інгібітора АТФ-залежних калієвих каналів на тлі дії доксорубіцину з куркуміном — на 20 % порівняно з контролем.
Висновки. Використання куркуміну та фторовмісного аналога діазоксиду підвищує амплітуду та відновлює ритмічність спонтанних скорочень кардіоміоцитів в умовах оксидантного стресу, нормалізує показники енергозабезпечення мітохондрій міокарда, і така їх властивість реалізується, зокрема, через активацію АТФ-залежних калієвих каналів.

Ключові слова: АТФ-залежні калієві канали, доксорубіцин, куркумін, фторовмісний аналог діазоксиду, ізольовані неонатальні кардіоміоцити, мітохондрії, окисне фосфорилювання.

Список літератури:  
1.    Акопова О. В., Носарь В. И., Маньковская И. Н. и др. Аккумуляция кальция в митохондриях печени крыс в условиях активации АТФ-зависимого К+-канала // Биохимия. — 2008. — Т. 73. — С. 1429 — 1437.
2.    Акопова О. В., Носарь В. И., Колчинская Л. И. и др. Влияние АТФ-зависимого входа К+ на систему окислительного фосфорилирования митохондрий печени крыс // Матер. XIX-го з’їзду Укр. фізіол. тов. ім. П. Г. Костюка з мінарод. участю, присв. 90-річчю від дня народ. акад. П. Г. Костюка; Фізіол. журн. — 2014. — Т. 60. — С. 5.
3.    Бурлака А. П., Кучменко О. Б., Ганусевич І. І. та ін. Протекторний вплив активації біосинтезу убіхінону на функціонування ланцюга транспорту електронів мітохондрій клітин органів щурів при введенні доксорубіцину // Доповіді НАН України. — 2012. — № 1. — С. 180—186.
4.    Лінник О. О., Древицька Т. І., Чорний С. А. та ін. Вплив доксорубіцину на культуру ізольованих неонатальних кардіоміоцитів щурів // Вісник Вінницького НМУ. — 2014. — Т. 18. — С. 383 — 387.
5.    Миронова Г. Д., Качаева Е. В., Копылов А. Т. и др. Митохондриальный АТФ-зависимый калиевый канал. I. Структура канала, механизмы его функционирования и регуляции // Вестн. Рос. акад. мед. наук. — 2007. — № 2. — С. 34 — 43.
6.    Миронова Г. Д., Качаева Е. В., Крылова И. Б. и др. Митохондриальный АТФ-зависимый калиевый канал. II. Роль канала в защите сердца от ишемии // Вестн. Рос. акад. мед. наук. — 2007. — № 2. — С. 44 — 50.
7.    Нагорна О. О. Експериментальне обґрунтування доцільності застосування нікотинаміду для попередження кардіоміопатії доксорубіцинового генезу: Дис. ...канд. мед. наук. — К., 2006. — 162 с.
8.    Пивовар С. М., Коржов В. І., Струтинський Р. Б. та ін. Вплив фторовмісних активаторів мітохондріальних аденозинтрифосфат чутливих калієвих каналів на окисне фосфорилювання // Фізіол. журн. — 2006. — Т. 52. — С. 25—33.
9.    Тарасова К. В. Вікові зміни співвідношення аденіннуклеотидів в міокарді щурів при фармакологічній активації КАТФ каналів // Наук. вісник НМУ ім. О. О. Богомольця. — 2013. —№ 4. — С. 22—26.
10.    Тарасова К. В., Французова С. Б. Вікові особливості енергетичного забезпечення міокарда: вплив активаторів КАТФканалів // Проблемы старения и долголетия. — 2013. — Т. 22. — С. 273 — 290.
11.    Altieri Р., Spallarossa P., Barisione C. et al. Inhibition of doxorubicin-induced senescence by PRARδ activation agonists in cardiac muscle cells: cooperation between PRARδand Bcl6 // PLoS One. — 2012. — Vol. 7. — P. e46126.
12.    Bazan С., Torres D., Barba T. et al. Contractility assessment in enzymatically isolated cardiomyocytes // Biophys. Rev. — 2012. — Vol. 4. — P. 231—243.
13.    Belostotskaya G. B., Darashina I. V., Golovanova T. A. et al. The estimation of freshly isolated rat cardiomyocytes functional state under oxidative stress // Regional Haemodyn. Microcircul. — 2008. — Vol. 7. — Р. 85 — 92.
14.    Chance B., Williams G. The respiratory chain and oxidative phosphorylation // Adv. Enzymol. — 1956. — Vol. 17. — P. 65 — 134.
15.    Estabrook R. W. Mitochondrial respiratory control and the polarographic me asurement of ADP:Oratios // Methods Enzymol. — 1967. — Vol. 10. — P. 41 — 47.
16.    Eliseev R. A., Vanwinkle B., Rosier R. N. et al. Diazoxide-mediated preconditioning against apoptosis involves activation of cAMP-response element-binding protein (CREB) and NFkappaB // J. Biol. Chem. — 2004. — Vol. 279. — P. 46748 — 46754.
17.    Garlid K. D., Paucek P. Mitochondrial potassium transport: the K (+)cycle // Biochim. Biophys. Acta. — 2003. — Vol. 1606. — P. 23 — 41.
18.    González G., Zaldívar D., Carrillo E. et al. Pharmacological preconditioning by diazoxide downregulates cardiac L-type Ca2+ channels // Br. J. Pharmacol. — 2010. — Vol. 161. — P. 1172 — 1185.
19.    Kondrashova M. N., Fedotcheva N. I., Saakyan I. R. et al. Preservation of native properties of mitochondria in rat liver homogenate // Mitochondrion. — 2001. — Vol. 1. — P. 249—267.
20.    Lim С. С., Zuppinger C., Guo X. et al. Anthracyclines іnduce сalpain-dependenttitin рroteolysisandnecrosisin сardiomyocytes // J. Biol. Chem. — 2004. — Vol. 279. — P. 8290 — 8299.
21.    Lowry O., Rosebrough N., Fazz A., Randall R. Protein measurement with the Folin phenol reagent // J. Biol. Chem. — 1951. — Vol. 193. — P. 265 — 275.
22.    Menna Р., Salvatorelli E., Minotti G. Doxorubicin degradation in сardiomyocytes // J. Pharmacol. Exp. Ther. — 2007. — Vol. 322. — Р. 408 — 419.
23.    Sag С. М., Köhler A. C., Anderson M. F. et al. CaMKII-dependent SR Ca leak contributes to doxorubicin-induced impaired Ca handling in isolated cardiac myocytes // J. Mol. Cell. Cardiol. — 2011. — Vol. 51. — P. 749 — 759.
24.    Sirenko О., Crittenden C., Cromwell E. F. Assessing сardiac toxicity using stem сell-derived сardiomyocytes // Drug Discov. Devel.—2013. — Vol. 16. — Р. 12 — 25.
25.    Surova O., Nagibin V., Tumanovskaya L. et al. Effect of a low dose of proteasome inhibitor on cell death and gene expression in neonatal rat cardiomyocyte cultures exposed to anoxia-reoxygenation // Exp. Clin. Cardiol. — 2009. — Vol. 14. — P. 57— 61.
26.    Szewczyk A., Kajma A., Malinska D. et al. Pharmacology of mitochondrial potassium channels: dark side of the field // FEBS Lett. — 2010. — Vol. 584. — Р. 2063 — 2069.
27.    Timolati F., Ott D., Pentassuglia L. et al. Neuregulin-1 beta attenuates doxorubicin-induced alterations of excitation–contraction coupling and reduces oxidative stress in adult rat cardiomyocytes // J. Mol. Cell. Cardiol. — 2006. — Vol. 41. — Р. 845 — 854.
28.    Tokarska-Schlattner M., Wallimann T., Schlattner U. Multiple interference of anthracyclines with mitochondrial creatine kinases: preferential damage of the cardiac isoenzyme and its implications for drug cardiotoxicity // Mol. Pharmacol. — 2002. — Vol. 61. — P. 516 — 523.
29.    Webster D. R., Patrick D. L. Beating rate of isolated neonatal cardiomyocytes is regulated by the stable microtubule subset // Am. J. Physiol. Heart. — 2000. — Vol. 278. — Р. H1653—H1661.

Інше: C. 50—58.
Стаття надійшла до редакції 10 лютого 2017 р.

Тарасова Катерина Вікторівна, к. мед. н., доцент
E-mail: flokalin1@gmail.com

Мета роботи — дослідити зв’язок між рівнем галектину-3, ступенем вираження серцевої недостатності (СН) і її прогресуванням при проспективному спостереженні за хворими на гіпертрофічну кардіоміопатію (ГКМП).
Матеріали і методи. Вивчено клініко-анамнестичні та інструментальні дані 90 пацієнтів з ГКМП, з яких 76 обстежені повторно через (12 ± 3) міс лікування. Методи обстеження — тест із шестихвилинною ходьбою, електрокардіографія, ехокардіографія, добове моніторування електрокардіограми і визначення вмісту галектину-3 в сироватці крові імуноферментним методом.
Результати та обговорення. Рівень галектину-3 характеризувався значною варіабельністю, не залежав від гемодинамічної форми захворювання і ступеня гіпертрофії, але був пов’язаний з ангінозним синдромом, зі ступенем вираження ознак СН, її функціональним класом, визначеним на підставі тесту із шестихвилинною ходьбою, і зі ступенем вираження порушень ритму. Вищий рівень галектину-3 асоційований з більш значущими ознаками ремоделювання серця. Зі зростанням рівня галектину-3 збільшувалася частота розвитку діастолічної дисфункції рестриктивного типу. При повторному дослідженні виявлена статистично значуща сильна кореляція (rs = 0,686; р < 0,001) рівня галектину-3 з прогресуванням ГКМП.
Висновки. Рівень галектину-3 у хворих на ГКМП збільшується в міру прогресування СН. Поряд з деякими клінічними та інструментальними показниками збільшення рівня галектину-3 в динаміці слід розглядати як предиктор несприятливого перебігу ГКМП.

Ключові слова: гіпертрофічна кардіоміопатія, галектин-3, серцева недостатність.

Список літератури:  
1.    Целуйко В. И., Дагхар С. Уровень галектина-3 и показатели холтеровского мониторирования электрокардиограммы у больных гипертрофической кардиомиопатией // Укр. кардіол. журн. — 2016. — № 4. — С. 80 — 86.
2.    Целуйко В. Й., Дагхар С. Уровень галектина-3 у больных гипертрофической кардиомиопатией // Серце і судини. — 2016. — № 4. — С. 47 — 53.
3.    Целуйко В. И., Матвійчук Н. В., Кіношенко К. Ю. Галектин-3 у хворих на хронічну серцеву недостатність // Укр. кардіол. журн. — 2014. — № 3. — С. 77 — 81.
4.    De Boer R. A., Lok D. J., Jaarsma T. et al. Predictive value of plasma galectin-3 levels in heart failure with reduced and preserved ejection fraction // Ann. Med. — 2010. — Vol. 43. — P. 60 — 68. — DOI: 10.3109/07853890.2010.538080
5.    Elliott P. M., Anastasakis A., Borger M. A. et al. 2014 ESC Guidelines on diagnosis and management of hypertrophic cardiomyopathy. The Task Force for the Diagnosis and Management of Hypertrophic Cardiomyopathy of the European Society of Cardiology (ESC) // Eur. Heart J. — 2014. — Vol. 35. — P. 2733 — 2779. — DOI: 10.1093/eurheartj/ehu284
6.    Felker G. M., Fiuzat M., Shaw L. K. et al. Galectin-3 in ambulatory patients with heart failure: results from the HF-ACTION study // Circ.: Heart. Fail. — 2012. — Vol. 5. — P. 72 — 78. — DOI: 10.1161/circheartfailure.111.963637
7.    Grandin E. W., Jarolim P., Murphy S. A. et al. Galectin-3 and the development of heart failure after acute coronary syndrome: pilot experience from PROVE IT-TIMI 22 // Clin. Chem. — 2012. — Vol. 58. — P. 267 — 273. — DOI: 10.1373/clinchem.2011.174359
8.    Ho J. E., Liu C., Lyass A. et al. Galectin-3, a marker of cardiac fibrosis, predicts incident heart failure in the community // J. Am. Coll. Cardiol. — 2012. —  Vol. 60, Is. 14. — Р. 1249 — 1256. — DOI: 10.1016/j.jacc.2012.04.053
9.    Li L., Li J., Gao J. Functions of galectin-3 and its role in fibrotic diseases // J. Pharmacol. Exp. Ther. — 2014. — Vol. 351. — P. 336 — 343. — DOI: 10.1124/jpet.114.218370
10.    Lin Y. H., Lin L. Y., Wu Y. W. et al. The relationship between serum galectin-3 and serum markers of cardiac extracellular matrix turnover in heart failure patients // Clin. Chim. Acta. — 2009. — Vol. 409. — P. 96 — 99. — DOI: 10.1016/j.cca.2009.09.001
11.    Liu Y. H., D’Ambrosio M., Liao T. D. et al. N-acetyl-seryl-aspartyl-lysyl-proline prevents cardiac remodeling and dysfunction induced by galectin-3, a mammalian adhesion/growth-regulatory lectin // Am. J. Physiol. Heart Circ. Physiol. — 2009. — Vol. 296. — P. H404–H412. — DOI: 10.1152/ajpheart.00747.2008
12.    Nagueh S. F., Smiseth O. A., Appleton C. P. et al. Recommendations for the evaluation of left ventricular diastolic function by echocardiography: an update from the American Society of Echocardiography and the European Association of Cardiovascular Imaging // J. Am. Soc. Echocardiogr. — 2016. — Vol. 29. — P. 277 — 314. — DOI: 10.1016/j.echo.2016.01.011
13.    Nishimura R. A., Tajik A. J. Evaluation of diastolic filling of left ventricle in health and disease: dopplerEchocardiogrphy is the clinician’s Rosetta Stone // J. Am. Coll. Cardiol. — 1997. — Vol. 30. — P. 8 — 18. — DOI: 10.1016/s0735-1097 (97)00144-7
14.    Paulus W. J., Tschope C., Sanderson J. E. et al. How to diagnose diastolic heart failure: a consensus statement on the diagnosis of heart failure with normal left ventricular ejection fraction by the Heart Failure and Echocardiography Associations of the European Society of Cardiology // Eur. Heart J. — 2007. — Vol. 28. — P. 2539 — 2550. — DOI: 10.1093/eurheartj/ehm037
15.    The Criteria Committee of the New York Heart Association. Nomenclature and Criteria for Diagnosis of Diseases of the Heart and Great Vessels. — 9th ed. — Boston, Mass: Little, Brown&Co, 1994. — Р. 253 — 256.
16.    Tuluce S. Y., Tuluce K., Gil Z. et al. Galectin-3 levels in patients with hypertrophic cardiomyopathy and its relationship with left ventricular mass index and function // Anatol. J. Cardiol. — 2015. — Vol. 15 (0). — DOI: 10.5152/AnatolJCardiol.2015.6191
17.    Wu C. K., Su M. Y., Lee J. K. et al. Galectin-3 level and the severity of cardiac diastolic dysfunction using cellular and animal models and clinical indices // Sci. Rep. — 2015. — Vol. 5. — P. 17007. — DOI: 10.1038/srep17007

Інше: C. 59—68.
Стаття надійшла до редакції 15 лютого 2017 р.

Целуйко Віра Йосипівна, д. мед. н., проф.,
зав. кафедри кардіології та функціональної діагностики
61176, м. Харків, вул. М. Амосова, 58
E-mail: viratseluyko@ukr.net. Тел. (57) 725-11-32.

Мета роботи — оцінити клінічну ефективність і серцево-судинну безпечність тривалого застосування низьких доз азит­роміцину на доповнення до стандартної терапії ішемічної хвороби серця (ІХС) для поліпшення результатів лікування пацієнтів і вплив такої терапії на запальний і атеросклеротичний процеси.
Матеріали і методи. Обстежено 43 пацієнти віком 45 — 68 років із запальними захворюваннями порожнини рота й ІХС. Після клінічного й лабораторного обстеження сформовано дві групи: 1-ша (основна) група — пацієнтам додатково до застосовуваної комплексної терапії призначали азитроміцин у дозі 500 мг/добу впродовж 3 діб, далі по 500 мг на тиждень упродовж 6 міс (n = 20); 2-га група (порівняння) — пацієнти, які продовжували отримувати стандартний комплекс медикаментозної терапії (n = 23).
Результати та обговорення. Під час шестимісячного спостереження у хворих на тлі терапії азитроміцином за даними велоергометрії спостерігалася тенденція до зміни показників порогової потужності навантаження і функціонального класу стенокардії (р < 0,05). Застосування низькодозового тривалого лікування азитроміцином асоціювалося зі зменшенням розмірів атеросклеротичних бляшок у судинах шиї (р < 0,05), скороченням товщини комплексу інтима — медія (р < 0,05). У групі пацієнтів, які приймали азитроміцин протягом 6 місяців, відзначено ефективне зниження запалення у тканинах пародонта, повну (Actinobacillus actinomycetemcomitans, Prevotella intermedia і Bacteroides forsyhus) або часткову (Porphyromonas gingivalis) ерадикацію пародонтопатогенів із зубодесневої рідини пародонтальної кишені. Застосування азитроміцину при запальних захворюваннях зубощелепного апарату у хворих на ІХС через 6 місяців асоціювалося зі статистично значущим зниженням рівня маркерів системного запалення (ШОЕ, високочутливий С-­реактивний білок), показників ліпідного спектра (загальний холестерин, холестерин ліпопротеїнів низької густини) і з підвищенням показників тканинного інгібітора металопротеїнази­-1.
Висновки. Отримані дані дають підстави припустити, що позитивний ефект дії азитроміцину на атеросклеротичний процес у пацієнтів із запальними захворюваннями зубощелепного апарату та ІХС може бути обумовлений обмеженням одного з потужних джерел запалення й атерогенезу судин, а саме пародонтопатогенних мікроорганізмів, зокрема тих, які циркулюють у крові, і говорити про перспективність його подальшого дослідження.

Ключові слова: азитроміцин, ішемічна хвороба серця, запальні захворювання ротової порожнини, пародонтопатогенна мікрофлора, атеросклероз, запалення.

Список літератури:  
1.    Дранник Г. Н. Противовоспалительные свойства оригинального кларитромицина // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. — 2011. — № 6 — 7. — С. 45 — 46.
2.    Непокупная-Слободянюк Т. С., Скрипников П. Н. Клиническая эффективность длительного курса азитромицина при хроническом генерализованном пародонтите // Медицинские новости Грузии. — 2014. — № 11 (236). — С. 27 — 31. — http://dx.doi.org/10.17116/stomat201493620-24
3.    Скочко О. В., Кайдашев И. П. Метаанализ рандомизированных исследований антимикробных препаратов в лечении ишемической болезни сердца // Лікарська справа. — 2012. — № 5. — С. 72 — 86.
4.    Скочко О. В., Мамонтова Т. В., Веснина Л. Э., Кайдашев И. П. Взаимосвязь заболеваний пародонта с факторами риска развития ишемической болезни сердца // Укр. кардіол. журн. — 2015. — № 2. — С. 87 — 94.
5.    Скочко О. В., Мамонтова Т. В., Шлыкова О. А. и др. Тканевой ингибитор матриксной маталлопротеиназы-1, пародонтопатогенная микрофлора и полиморфизм 896 А/G гена TLR 4 — предикторы атеросклеротического поражения у пациентов с ишемической болезнью сердца // Укр. терапевт. журн. — 2016. — № 1. — С. 80 — 90. http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2016_1_14.
6.    Черноморцева Е. С., Гасанов М. Т., Покровский М. В. и др. Влияние современных макролидов на смертность и зону некроза при моделировании острого коронароокклюзионного инфаркта миокарда // Биомедицина. — 2006. — № 4. — С. 119 — 121.
7.    Banihashemrad S. A., Mokhtari M. R., Neshli M. H. N. et al. Clinical effects of systemic Azithromycin as an adjunct to scaling and root planning in the treatment of chronic periodontitis: a randomized placebo-controlled clinical trial // Int. J. Stomatol. Res. — 2012. — Vol. 1 (3). — P. 24 — 30.
8.    Dogra J. Oral azithromycin in extended dosage schedule for chronic, subclinical Chlamydia pneumoniae infection causing coronary artery disease: a probable cure in sight? Results of a controlled preliminary trial // Int. J. Gen. Med. — 2012. — Vol. 5. — P. 505 — 509. — http://dx.doi.org/10.2147/ijgm.s31625
9.    Emingil G., Han B., Ozdemir G. et al. Effect of azithromycin, as an adjunct to nonsurgical periodontal treatment, on microbiological parameters and gingival crevicular fluid biomarkers in generalized aggressive periodontitis // J. Periodontal Res. — 2012. — Vol. 47 (6). — P. 729 — 739. — http://dx.doi.org/10.1111/j.1600- 0765.2012.01488.x
10.    Graystone J. T., Kronmal R. A., Jackson L. A. et al. ACES Investigators. Azitromycin for the secondary prevention of coronary event // NEJM. — 2005. — Vol. 352 (16). — P. 1637 — 1645.
11.    Gurfinkel E., Bozovich G., Beck E. et al. Treatment with the antibiotic roxithromycin in patients with acute non-Q-wave coronary syndromes. The final report of the ROXIS Study // Eur. Heart J. — 1999. — Vol. 20 (2). — P. 121 — 127. — http://dx.doi.org/10.1053/euhj.1998.1283
12.    Humphrey L. L., Fu R., Buckley D. I. et al. Periodontal disease and coronary heart disease incidence: a systematic review and meta-analysis // J. Gen. Intern. Med. — 2008. — Vol. 23 (12). — P. 2079 — 2086. — http://dx.doi.org/10.1007/s11606 — 008-0787-6
13.    Joshi R., Khandelwal B., Gupta O. P. Chlamydophila Pneumoniae infection and cardiovascular disease // N. Am. J. Med. Sci. — 2013. — Vol. 5 (3). — P. 169 — 181. — http://dx.doi.org/10.4103/1947-2714.109178
14.    Muhlestein J. B., Anderson J. L., Hammond E. H. et al. Infection with Chlamydia pneumoniae accelerates the development of atherosclerosis and treatment with azithromycin prevents it in a rabbit model // Circulation. — 1998. — Vol. 97. — P. 633 — 636. — http://dx.doi.org/10.1161/01.cir.97.7.633
15.    Schneider C. A., Diedrichs H., Riedel K. D. et al. In vivo uptake of azithromycin in human coronary plaques // Am. J. Cardiol. — 2000. — Vol. 86 (7). — P. 789 — 791. — http://dx.doi.org/10.1016/s0002-9149 (00)01084-5
16.    Skochko O. V., Bobrova N. A., Izmaylova O. V., Kaĭdashev I. P. Role of several periodontopathogenic microorganisms and tlr4 gene Asp299Gly polymorphism in atherosclerosis pathogenesis // Zh. Mikrobiol. Epidemiol. Immunobiol. — 2011. — Vol. 5. — P. 83 — 86.
17.    Stellari F. F., Sala A., Donofrio G. et al. Azithromycin inhibits nuclear factor-κB activation during lung inflammation: an in vivo imaging study // Pharmacol. Res. Perspect. — 2014. — Vol. 2 (5). — P. e00058. — http://dx.doi.org/10.1002/prp2.58.
18.    Stone A. F., Mendall M. A., Kaski J. C. et al. Effect of treatment for Chlamydia pneumoniae and Helicobacter pylori on markers of inflammation and cardiac events in patients with acute coronary syndromes: South Thames Trial of Antibiotics in Myocardial Infarction and Unstable Angina (STAMINA) // Circulation. — 2002. — Vol. 106. — P. 1219 — 1223. http://dx.doi.org/10.1161/01.cir. 0000027820.66786.cf.
19.    Wong C., Jayaram L., Karalus N. et al. Azithromycin for prevention of exacerbations in non-cystic fibrosis bronchiectasis (EMBRACE): a randomised, double-blind, placebo-controlled trial // Lancet. — 2012. — Vol. 18. — P. 660 — 677. — http://dx.doi.org/10.1016/S0140-6736 (12)60953-2.

Інше: C. 69—78.
Стаття надійшла до редакції 31 серпня 2016 р.

Скочко Ольга Вікторівна, лікар-кардіолог, пошукувач кафедри внутрішньої медицини № 3 з фтизіатрією
36039, м. Полтава, вул. Олеся Гончара, 27а
Тел./факс (532) 59-53-44, 56-42-55. E-mail: skochko.olga@mail.ru

Артеріовенозна мальформація легень — рідкісна природжена судинна аномалія, що характеризується наявністю прямої комунікації між гілками легеневої артерії та легеневими венами зі скиданням венозної крові в артеріальне русло. Поширеність вади не перевищує 2 — 3 випадки на 100 тис. населення. Незважаючи на переважно природжений характер артеріовенозної мальформації легень, лише у 10 % спостережень клінічні вияви патології виникають у дитячому віці. У решти хворих маніфестація захворювання припадає на друге, третє та четверте десятиліття життя. При цьому класичні ознаки артеріальної гіпоксемії — ціаноз, задишку, слабкість, деформацію дистальних фаланг пальців рук і нігтів — визначають лише у 30 % хворих. Остаточний діагноз встановлюють на підставі комп’ютерної томографії та зниження насичення артеріальної крові киснем. З огляду на рідкість захворювання і труднощі діагностики в ранньому віці наводимо власний випадок діагностики та лікування артеріовенозної мальформації нижньої частки правої легені.

Ключові слова: артеріовенозна мальформація легень, ендоваскулярна емболізація, оклюдер.

Список літератури:  
1.    Bruckheimer E. Congenital malformations leading to paradoxical embolism // Cardiol. Clin. — 2016. — 34 (2). — Р. 247 — 254.
2.    Canyigit M., Ozkan O. S., Pamuk G. A., Dogan R. Bilateral multiple pulmonary arteriovenous malformations: endovascular treatment with the Amplatzer // Vascular Plug. J. Vasc. Interv. Radiol. — 2006. — 17 (1). — Р. 141 — 145.
3.    Gupta P., Mordin C., Curtis J. et al. Pulmonary arteriovenous malformations: effect of embolization on right-to-left shunt, hypoxemia, and exercise tolerance in 66 patients // AJR Am. J. Roentgenol. — 2002. — 179 (2). — Р. 347 — 355.
4.    Holzer R. J., Cua C. L. Pulmonary Arteriovenous Malformations and Risk of Stroke // Cardiol. Clin. — 2016. — 34 (2). — P. 241 — 246.
5.    Khalil A., Farres M. T., Mangiapan G. Pulmonary arteriovenous malformations // Chest. — 2000. — 117 (5). — P. 1399 — 1403.
6.    Моrgan G. J., Qureshi S. A. The diagnosis and interventional management of pulmonary arteriovenous malformations // EuroIntervention. — 2016. — 12 (suppl. X). — P. X24-X27.
7.    Pollak J. S., Saluja S., Thabet A. et al. Clinical and anatomic outcomes after embolotherapy of pulmonary arteriovenous malformations // J. Vasc. Interv. Radiol. — 2006. — 17. — P. 35 — 44.
8.    Shovlin C. L., Guttmacher A. E., Buscarini E. et al. Diagnostic criteria for hereditary hemorrhagic telangiectasia (Rendu-Osler-Weber syndrome) // Am. J. Med. Genet. — 2009. — 1. — P. 66 — 67.
9.    White R. I. Jr, Pollak J. S., Wirth J. A. Pulmonary arteriovenous malformations: diagnosis and transcatheter embolotherapy // J. Vasc. Interv. Radiol. — 1996. — 7 (6). — P. 787 — 804.

Інше: C. 79—83.
Стаття надійшла до редакції 16 січня 2017 р.

Панiчкiн Юрiй Володимирович, д. мед. н., проф., гол. наук. співр.
01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 42/11
Тел./факс (44) 275-43-11

Периферичні артеріальні аневризми зазвичай мають безсимптомний перебіг. Найчастіше (30 %) клінічні вияви з’являються за наявності ускладнень — тромбозів або емболії (рідко розриву аневризми). Клінічні вияви хибної аневризми і травматичної артеріовенозної фістули залежать від їх локалізації і розмірів. Хибна аневризма зазвичай маніфестує наявністю пухлиноподібного утворення, набряком, болем унаслідок компресії навколишніх структур, ішемізацією дистальних відділів і зовнішньою кровотечею. Посттравматична артеріовенозна фістула зазвичай пізно клінічно маніфестує системними й місцевими виявами, такими як набряк, вторинні варикозні зміни, венозними виразками — виявами хронічної венозної недостатності й серцевою недостатністю у вигляді перевантаження правих відділів серця. Описано випадок поєднаного аневризматичного ураження клубових і стегнових артерій з хибною посттравматичною аневризмою та артеріовенозним співустям, тромбозом глибоких вен з оклюзією.

Ключові слова: аневризма стегнової артерії, хибна посттравматична аневризма, артеріовенозне співустя.

Список літератури:  
1.    Нгуен Хань Зы. Ранения крупных периферических сосудов и их последствия. — М.: Медицина, 1985. — 192 с.
2.    Gabriele P., Giovanni M., Matteo T. et al. Twenty-year experience of femoral artery aneurysms // J. Vasc. Surg. — 2011. — Vol. 53, Iss. 5. — P. 1230 — 1236.
3.    Gupta R., Rao S., Sieunarine K., Aust N. Z. Vascular trauma in Western Australia: a five years study // J. Surg. — 2001. — Vol. 71. — P. 461 — 466.
4.    Kibar Y., Aaron L. B., Malissa J. W., Can J. High output heart failure resulting from a remote traumatic arteriovenous fistula // Cardiology. — 2009. — Vol. 25. — P. 143 — 144.
5.    Lund R. H. Congenital aneurysm of the common femoral artery: A case report // J. Pediatric Surgery. — 1969. — Vol. 4. — P. 547 — 552.
6.    Perry M. O. Complications of missed arterial injuries // J. Vasc. Surg. — 1993. — Vol. 17. — P. 399 — 407.
7.    Sarkar R., Coran A. G., Cilley R. E. et al. Arterial aneurysms in children: clinicopathologic classification // J. Vasc. Surg. — 1991. — Vol. 13. — P. 47 — 56, discussion p. 56 — 57.
8.    Uçar H. I., Oç M., Dogan R. Peripheral vascular injuries in civilian population // J. Cardiovasc. Sci. — 2006. — Vol. 18. — P. 132 — 137.

Інше: C. 84—90.
Стаття надійшла до редакції 7 лютого 2017 р.

М’ясоєдов Кирило Валерійович, аспірант кафедри хірургії № 1
E-mail: vonmiasoiedov@gmail.com

Вогнепальні поранення судин залишаються актуальною і складною проблемою ангіохірургії як у діагностичному та лікувальних аспектах, так і в організаційному. Успіх лікування визначається своєчасно встановленим діагнозом та наданою кваліфікованою медичною допомогою. Лікування хворих з пошкодженням магістральних судин доцільно проводити в спеціалізованих закладах. Хірургічна тактика залежить від ступеня і тяжкості ішемії. Однак навіть під час проведення відновних операцій спостерігаються незадовільні результати лікування, зумовлені несвоєчасним розпізнаванням пошкодження, організаційними, тактичними й технічними помилками.

Ключові слова: етапи медичної евакуації, ангіографія, шунтування, протезування.

Список літератури:  
1.    Абушев Н. С. Хирургическая тактика при огнестрельных повреждениях магистральных артерий конечностей // Грудная и сердечно-сосудистая хирургия. — 1996. — № 6. — С. 117.
2.    Ахмад Шах Тугян. Артериография в диагностике огнестрельных повреждений магистральных сосудов конечностей и их последствий: дисс. ...канд. мед. наук. — М., 1989. — 308 с.
3.    Бабоша В. А. Особенности клиники и диагностики повреждений артерий конечностей // Ортопедия, травматология и протезирование. — 1974. — № 4. — С. 43 — 47.
4.    Беляева А. А. Ангиохирургия в клинике травматологии и ортопедии. — М.: Медицина, 1993. — 240 с.
5.    Бельков Ю. А., Желтовский Ю. В., Расулов Р. И. Хирургия посттравматических осложнений магистральных сосудов конечностей // Грудная и сосудистая хирургия. — 1996. — № 6. — С. 118.
6.    Брюсов П. Г. Современные принципы лечения огнестрельных ранений магистральных сосудов // Ангиол. и сосуд. хир. — 1997. — № 3. — С. 119 — 120.
7.    Брюсов П. Г., Кохан Е. П. Состояние и перспективы развития сосудистой хирургии в госпиталях // Воен.-мед. журн. — 1990. — № 11. — С. 26 — 28.
8.    Военно-полевая хирургия: учебник / Под ред. Н. А. Ефименко. — М.: Медицина, 2002. — 528 с.
9.    Военно-полевая хирургия: учебник / Под ред. Е. К. Гуманенко. — СПб: «Издательство Фолиант», 2004.
10.    Вишневский А. А., Шрайбер М. И. Военно-полевая хирургия: руководство для врачей. — М.: Медицина, 1975. — С. 12 — 14, 51 — 66.
11.    Гаибов А. Д., Урунбаев Д. У., Дадажанова Ф. А. Особенности хирургической тактики при сочетанных костно-сосудистых огнестрельных ранениях // Ангиол. и сосуд. хир. — 1999. — № 2. — С. 57 — 61.
12.    Гамбарин Б. Л., Бахриддинов Ф. Ш., Хаза Н. М. Оценка регионарного кровотока нижних конечностей методом ультразвуковой допплерографии // Клин. медицина. — 1985. — Т. 43, № 8. — С. 123 — 126.
13.    Гирько В. Г. Срочная артериография при тяжелых повреждениях конечностей и ее диагностическое значение: автореф. дисс.... канд. мед. наук. — Донецк, 1969. — 21 с.
14.    Губка А. В., Никоненко А. С., Перцов В. И. Хирургическая тактика при травме сосудов // Ангиол. и сосуд. хир. — 1997. — № 3. — С. 132 — 133.
15.    Гуманеко Е. К., Самохвалов И. М. Военно-полевая хирургия локальных войн и вооруженных конфликтов: руководство для врачей. — М.: ИГ «Гэотар-Медиа», 2011. — С. 135 — 139, 472 — 478.
16.    Гуманенко Е. К. Современные принципы лечения огнестрельных ранений // Современная огнестрельная травма: материалы Всероссийской научной конференции. — 21. — 22.05.98, Санкт-Петербург. — СПб, 1998. — С. 10 — 11.
17.    Гуманенко Е. К., Самохвалов И. М., Трусов А. А., Северин В. В. Принципы организации оказания хирургической помощи и особенности структуры санитарных потерь в контртеррористических операциях на Северном Кавказе (Сообщение первое) // Воен.-мед. журн. — 2005. — № 1. — С. 4 — 13.
18.    Гуманенко Е. К., Самохвалов И. М., Трусов А. А., Головко К. П. Хирургическая помощь раненым в контртеррористических операциях на Северном Кавказе: первая, доврачебная и первая врачебная помощь в зоне боевых действий (Сообщение второе) // Воен. -мед. журнл. — 2005. — № 3. — С. 4 — 13.
19.    Гур’єв С. О., Кукуруз Я. С., Яловенко В. А., Волна І. М. Аналіз досвіду лікування вогнепальних поранень кінцівок // Актуальні теми. — 2014. — С. 25 — 32.
20.    Долинин В. А., Лебедева Л. В., Терегудов И. Г. Техника артериографии // Техника хирургических операций при ранениях и заболеваниях сосудов. — Л., 1976. — 120 с.
21.    Дуданов И. П., Ижиков Ю. А. Повреждения сосудов конечностей // Вестн. хир. — 2000. — № 4. — С. 112 — 117.
22.    Дроздов С. А., Савельев В. С., Затевахин И. И., Степанов Н. В. Ультразвуковая допплерография // Острая непроходимость бифуркации аорты и магистральных артерий конечностей. — М., 1987. — С. 137 — 153.
23.    Ефименко Н. А., Гуманенко Е. К., Самохвалов И. М., Трусов А. А. Хирургическая помощь раненым в вооруженном конфликте: организация и содержание квалифицированной хирургической помощи (сообщение втрое) // Воен. -мед. журн. — 1999. — № 9. — С. 25 — 30.
24.    Захарава Г. Н. Оперативно-ангиографическое сопоставления при заболеваниях и повреждениях сосудов конечностей // Хирургия. — 1969. — № 5. — С. 57 — 62.
25.    Капустин Р. Ф., Гомбалевский Д. В. Огнестрельные ранения конечностей: методические рекомендации. — Минск, 2004.
26.    Киселев В. Я., Комаров И. А. Диагностическая ценность неотложной ангиографии при повреждениях сосудов конечностей // Экстренная ангиография. — М., 1975. — С. 111 — 112.
27.    Киселев В. Я., Комаров И. А. Значение экстренной артериографии в диагностике закрытой травмы сосудов // Экстернная ангиография. — М., 1975. — С. 112 — 114.
28.    Климов В. Н. Неотложная хирургия сосудов. — Красноярск, 1987. — 220 с.
29.    Комаров В. Д., Леменев В. Л. хирургическое лечение повреждений магистральных сосудов // Экстренная хирургия сосудов. — М., 1975. — С. 127 — 133.
30.    Корнилов Е. А. Временное протезирование артерий конечностей при боевой хирургической травме на этапах медицинской эвакуации (клинико-экспериментальное исследование): Автореф. дисс. ...кан. мед. наук. — СПб, 2007. — 22 с.
31.    Корнилов В. А., Шиндин Н. А. Значение ангиографии в диагностике и лечени и повреждений кровеносных сосудов конечностей // Вестн. хирургии. — 1972. — № 6. — С. 72 — 76.
32.    Корнилов В. А. Повреждения магистральных сосудов: Клиника, диагностика и лечение: Автореф. дисс. ...д-ра мед. наук. — Л., 1978. — 23 с.
33.    Кувшинский Д. Д. Актуальные проблемы этапного лечения современной боевой травмы // ВМЖ. — 1974. — № 3. — С. 8 — 13.
34.    Кузьмина А. И. Руководство по травматологии МС ГО. — М.: Медицина, 1978. — С. 27 — 29, 153.
35.    Лисицин К. М. Актуальные проблемы военно-полевой хирургии // Воен.-мед. журн. — 1979. — № 3. — С. 23 — 27.
36.    Лисицына К. М., Шапошникова Ю. Г. Военно-полевая хирургия: руководство для врачей. — М.: Медицина, 1982. — С. 48 — 52.
37.    Лыткин М. И., Зубарев П. Н. Огнестрельная травма // Вестн. хирургии. — 1995. — Т. 154, № 1. — С. 67 — 71.
38.    Нечаев Э. А. Хирургические аспекты уроков войны в Афганистане // Воен.-мед. журн. — 1991. — № 8. — С. 7 — 12.
39.    Обельчак И. С., Бокерия Л. А., Войновский А. Е., Акимов А. В. Мультиспиральная компьютерная томография в диагностике огнестрельных повреждений магистральных сосудов // Радиология-практика. — 2012. — № 5.
40.    Озерецковсикй Л. Б., Перегудов И. Г. О механизме непрямых повреждений артерий конечностей при огнестрельных ранениях // Вестн. хирургии. — 1972. — Т. 109, № 11. — С. 108 — 112.
41.    Обельчак И. С., Бокерия Л. А., Войновский А. Е., Акимов А. В. Мультиспиральная компьютерная томография в диагностике огнестрельных повреждений магистральных сосудов // Радиология-практика. — 2012. — № 5.
42.    Пирогов Н. И. Начала общей военно-полевой хирургии // Собр. соч.: в 8 т. — М., 1961. — Т. 5, ч. 1. — С. 11 — 478.
43.    Петровский Б. В. Заключение // Опыт советской медицины в Великой Отечественной войне 1941 — 1945 гг. — М., 1955. — Т. 19. — С. 432 — 441.
44.    Рабкин И. Х. Предупреждение осложнений при ангиографических исследованиях // Вопр. ангиографии. — М., 1977. — С. 5 — 11.
45.    Роговський В. М. Вказівки по військово-польовій хірургії МО України. — К., 2014.
46.    Русанов С. А. Распознавание и лечение огнестрельных ранений сосудов конечностей. — М.: Военизд, 1954. — 140 с.
47.    Савельев В. С., Затевахин И. И. Острая непроходимость бифуркации аорты и магистральных артерий конечностей. — М.: Медицина, 1987. — 304 с.
48.    Сергиевский В. С. Интраоперационная ангиография при хирургическом лечении окклюзионных поражений артерий // Экстренная ангиография. — М., 1975. — С. 115 — 118.
49.    Стручков В. И. Операции при первичных кровотечениях из крупных сосудов // Опыт советской медицины в Великой Отечественной войне 1941 — 1945 гг. — М., 1955. — Т. 19. — С. 118 — 124.
50.    Суровикин Д. М., Минуллин И. П. Современные принципы лечения огнестрельных повреждений // Актуальные вопросы военно-морской и клинической хирургии. — Л., 1989. — С. 105 — 106.
51.    Указания по военно-полевой хирургии. Утвержд. Начальником Главного военно-медицинского управления МО РФ. — Изд. 2-е, перераб. — М., 2000. — 416 с.
52.    Указания по военно-полевой хирургии. Утверждены Начальником Главного военно-медицинского управления МО РФ. — М., 2013. — Б. С.
53.    Усманов Б. С., Махмудов Н. И., Исмаилов Ж. Т., Дадабаев Х. Р. Тактика лечения больных с повреждениями магистральных сосудов нижних конечностей // Вестн. экстренной медицины. — 2009. — № 3. — С. 49 — 51.
54.    Харузина О. В. Опыт ведения пациентов с ранениями магистральных сосудов шеи, верхних и нижних конечностей в многопрофильном стационаре. — Пермь, 2013.
55.    Хенкин Б. Л. Опыт лечения кровеносных сосудов в войсковом и армейских районах // Хирургия. — 1944. — № 9. — С. 50 — 57.
56.    Хенкин Б. Л. Ранения кровеносных сосудов. — М., 1947. — 325 с.
57.    Хенкин В. Л. Ранения кровеносных сосудов: Из опытов Великой отечественной войны. — Ростов н/Д: Росто-близд., 1947. — 59 с.
58.    Шалимов А. А., Дрюк Н. Ф. Хирургия аорты и магистральных сосудов. — К., 1979. — 346 с.
59.    Шиловцев С. П. Травматические аневризмы // Опыт Советской медицины в Великой Отечественной войне 1941 — 1945 гг. — М., 1955. — Т. 19. — С. 74 — 85.
60.    Шор Н. А. Ультразвуковая допплерография при повреждениях магистральных артерий конечностей // Вестн. хирургии. — 1983. — Т. 130, № 4. — С. 82 — 86.
61.    Штейнле А. В. Ангиография при повреждениях магистральных сосудов конечностей (исторический обзор) // Сибирский медицинский журнал. — 2008. — № 1. — Вып. 1.
62.    Штейнле А. В., Ефтеев Л. А., Выжанов С. В. и др. Состояние и перспективы инструментальной диагностики огнестрельных ранений магистральных сосудов конечностей в полевых лечебных учреждениях // Сибирский медицинский журнал. — 2008. — № 2.
63.    Экуафис Я. Практика ангиографии. — М., 1970. — 216 с.
64.    Aronson J. Limb-lenghtening, skeletal reconstruction, and bone transport with the llizarov method // J. Bone Joint Surg. — 1997. — Vol. 79-A, N 8. — P. 1243 — 1258.
65.    Balkenor A. H., Lord J. W. The sevored prima-artery in the War wounded: A nonsture metod of bridging arterial defects // Surgery. — 1942. — Vol. 12. — P. 488 — 508.
66.    Berk M. E. Arteriography in peripheral trauma // Clin. Medical. — 1963. — Vol. 14. — P. 235 — 239.
67.    Burnett H. F. et al. Periferal arterial injuries. A reastesment // Ann. Surg. — 1976. — Vol. 183, N 3. — Р. 701 — 709.
68.    De Bakey M. E., Simeone F. A. Battle injuries of the arteries in world war II: An analysis of 2471 cases // Ann. Surg. — 1946. — Vol. 123, N 4. — Р. 534 — 579.
69.    Denck N. Control angiographies after reconstructive vascular surgery // J. Cardiov. Surg. (Torino). — 1975.
70.    Dimond F. C., Rich N. M. M-16 rifle in Vietnam // J. Trauma. — 1967. — Vol. 7, N 5. — Р. 619 — 625.
71.    Fisher G. W. Acute arterial ibjuries treated by the United states army medical service in Vietnam 1965 — 1966 // J. Trauma. — 1967. — Vol. 7, N 6. — Р. 844 — 855.
72.    Fry W. J. Is arteriography necessary in the management of vascular trauma of extremities // Surgery. — 1978. — Vol. 84, N 4. — Р. 557 — 562.
73.    Gill S. S., Egglleston F., Sing C. E. Arterial injuries the extremities // J. Trauma. — 1976. — Vol. 16, N 10. — Р. 766 — 785.
74.    Hughes C. W. Arterial repair during the Korean War // Ann. Surg. — 1958. — Vol. 147. — P. 555 — 561.
75.    Kelly G., Eismann B. Managemant of small arterial injuries: Clinical and experimental studies // J. Trauma. — 1976. — Vol. 16, N 9. — Р. 681 — 685.
76.    Kelly S. B., Snyder W., Weiglt J. A. Arterial inguries below the knee. Fifty-one ratients with 82 injuries // J. Trauma. — 1983. — Vol. 23, N 4. — Р. 285 — 292.
77.    Lavenson G. S., Rich N. M., Baugh J. N. Value of ultrasonic flow detector in the management of peripheral vascular disease // Amer. J. Surg. — 1970. — Vol. 12, N 4. — Р. 522 — 526.
78.    Levitsky S. Vascular trauma in Vietnam battle causcaltion // Ann. Surg. — 1968. — Vol. 168, N 2. — Р. 831 — 836.
79.    Learmont J. Injuries of blood vessels // History of the second war Surgery. — London, 1953. — P. 538 — 544.
80.    Love L., Braun T. Arteriography of peripheral vascular trauma // Am. J. Roengenol. — 1968. — Vol. 192, N 2. — Р. 431 — 440.
81.    Makins G. N. Injuries to the blood vessels: History of the great War Medical services // Surgery of the war. — London, 1992. — P. 170 — 206.
82.    Norris B. L., Kellam J. F. Soft-tissue injuries associated with hith-energgi extremity trauma: principles of management // J. Am. Acad. Jrthop. Surg. — 1997. — Vol. 5, N 1. — P. 37 — 46.
83.    Rich N. M., Spencer F. C. Vascular trauma. — Philadelphia etc.: Saunders Co., 1978. — 610 p.
84.    Saleh M., Yang L., Sims M. Limb reconstruction after hith-energgi trauma // Br. Med. bull. — 1999. — Vol. 55, N 4. — P. 870 — 884.

Інше: C. 91—104.
Стаття надійшла до редакції 18 лютого 2017 р.

Мішалов Володимир Григорович, д. мед. н., проф., зав. кафедри
01023, м. Київ, вул. Шовковична, 39/1. Тел. (44) 255-15-60

Представлено огляд даних літератури про дисфункцію лімфатичного ендотелію, яка виникає при різних патологічних станах. Наголошено на важливій ролі впливу на резорбтивну, транспортну і пропускну функції лімфатичної системи в лікуванні хронічних набряків різної етіології. Розглянуто зв’язок лімфатичної системи із транскапілярним артеріовенозним обміном рідини в інтерстиціальному просторі, який може бути зумовленим флебодинамічними, метаболічними, запальними та іншими чинниками. Оцінюється застосування деяких флавоноїдів і ангіопротекторів у лікуванні хронічних набряків різного генезу.

Ключові слова: ендотелій, лімфатичний, набряк, мікроциркуляція.

Список літератури:  
1.    Геник С. М. Роль лімфатичної системи в патогенезі вираженості венозної недостатності // Галицький лікарський вісник. — 2011. — Т. 18, № 3. — С. 120 — 123.
2.    Зербино Д. Д. Общая патология лимфатической системы. — К.: Здоровье, 1974. — 160 с.
3.    Коненков В., Шкурат Г. А., Колесников А. П. Молекулярные и патофизиологические механизмы регуляции лимфангиогенеза // Успехи современной биологии. — 2012. — Т. 132. — С. 155 — 166.
4.    Куприянов В. В., Миронов В. А., Миронов А. А., Гурина О. Ю. Ангиогенез. — М., 1993. — 170 с.
5.    Мясникова М. О. Эффективность Антистакса в лечении остмастэктомического отека верхней конечности // Ангиол. и сосуд. хир. — 2012. — Т. 18, № 2. — С. 103 — 105.
6.    Нимаев В. В., Любарский М. С., Шевела А. И. Лимфатический эндотелий при некоторых патологических состояниях // Ангиология и сосудистая хирургия. — 2013. — Т. 19, № 2. — С. 34 — 39.
7.    Федорович А. А. Эндотелий микрососудов как мишень терапевтического воздействия // Ангиол. и сосуд. хир. — 2013. — Т. 19, № 4. — С. 27 — 38.
8.    Шевченко Ю. Л., Асташев П. Е., Матвеев С. А., Гудымович В. Г. Эндотелий — структурная основа системы кровообращения: история проблемы // Вест. Нац. медико-хирургич. центра им. М. И. Пирогова. — 2011. — Т. 6, № 2. — С. 9 — 15.
9.    Шишло В. К., Малинин А. А., Дюржанов А. А. Механизмы противоотечного воздействия биофлавоноидов в эксперименте // Ангиол. и сосуд. хир. — 2013. — Т. 19, № 2. — С. 25 — 34.
10.    Шляхтунов Е. А., Луд Н. Г., Солодков А. П., Хотетовская Ж. В. Особенности функции эндотелия при вторичной лимфедеме верхней конечности у больных раком молочной железы // Вестн. ВГМУ. — 2010. — Т. 9, № 2. — С. 1 — 14.
11.    Aebischer D., Iolyeva M., Halin C. The inflammatory response of lymphatic endothelium // Angiogenesis. — 2014. — Vol. 17, N 2. — P. 383 — 393.
12.    Alitalo K. Lymphatic vasculature in disease // Nat. Med. — 2011. — Vol. 17, N 7. — P. 1371 — 1380.
13.    Baluk P., Fuxe J., Hushizume H. et al. Functionally specialized junctions between endothelial cells of lymphatic vessels // J. Exp. Med. — 2007. — Vol. 204. — P. 2349 — 2362.
14.    Bandinelli F., Milia A. F., Manetti M. et al. Lymphatic endothelial progenitor cells and vascular endothelial growth factor-C in spondyloarthritis and Crohns disease: two overlapping diseases? // Clin. Exp. Rheumatol. — 2015. — Vol. 33, N 2. — P. 195 — 200.
15.    Bieger J., Cermak R., Blank R. et al. Tissue distribution of quercetin in pigs after long-term dietary sypplementation // J. Nutr. — 2008. — Vol. 138, N 8. — P. 1417 — 1420.
16.    Brorson H., Oklin K., Olsson G., Karlsson M. K. Breast cancer — related chronic arm lymphedema is associated with excess adipose and muscle tissue // Lyphat. Res. Biol. — 2009. — Vol. 7, N 1. — P. 3 — 10.
17.    Card C. M., Yu S. S., Swartz M. A. Emerging roles of lymphatic endothelium in regulating adaptive immunity // J. Clin. Invest. — 2014. — Vol. 124, N 3. — P. 943 — 952.
18.    Chen I. L., Tsai Y. J., Huang C. M., Tsai T. H. Lymphatic absorption of quercetin and rutin in rat and their pharmacokinetics in systemic plasma // J. Agric-Food. Chem. — 2010. — Vol. 58, N 1. — P. 546 — 551.
19.    Connor A. L., Kelley P. M., Tempero P. M. Lymphtic endothelial lineage assemblage during corneal lymphangiogenesis // Lab. Invest. — 2016. — Vol. 96, N 3. — P. 270 — 282.
20.    Dejana E., Orsenigo F., Molendin C. et al. Organization and signaling of endothelial cell-to-cell junctions in various regions of the blood and lymphatic vascular trees // Cell. Tissue. Res. — 2009. — Vol. 335. — P. 17 — 35.
21.    Karpinich N. O., Caron K. M. Gap junction coupling is reguered for tumor cell migration through lymphatic endothelium // Arterioscler. Thromb. Vasc. Biol. — 2015. — Vol. 35, N 5. — P. 1147 — 1155.
22.    Kedi R. M., Tamburini B. A. Antigen archiving by lymph node stroma: A novel function for the lymphatic endothelium // Eur. J. Immunol. — 2015. — Vol. 45, N 10. — P. 2721 — 2729.
23.    Lawrance W., Banerji S., Day A. J. et al. Binding of Hyaluronan of the Native Lymphatic Vessel Endothelial Receptor LYVE-1 is Critically Dependent on Receptor Clustering and Hyaluronan Organazation // J. Biol. Chem. — 2016. — Vol. 291 (15). — P. 8014 — 8030.
24.    Loukovaara S., Gucciardo E., Repo P., Vihinen H. Indications of lymphatic endothelial differentiation and endothelial progenitor cell activation the pathology of proliferative diabetic retinopathy // Acta Ophthalmol. — 2015. — Vol. 93, N 6. — P. 512 — 523.
25.    Newman B., Lose F., Kedda M. A. et al. Possible genetic predisposition to lymphedema after breast cancer // Lymphat. Res. Biol. — 2012. — Vol. 10, N 1. — P. 2 — 13.
26.    Nizamutdinova I. T., Maejima D., Nagai T. et al. Involvement of histamine in endothelium — dependent relaxation of mesenteric lymphatic vessels // Microcirculation. — 2014. — Vol. 21, N 7. — P. 640 — 648.
27.    Pyszel A., Malyszczak K., Pyszel K. et al. Disabiliti psychological distress and quality of life in breast cancer survivors with arm lymphedema // Lymphology. — 2006. — Vol. 39, N 4. — P. 185 — 192.
28.    Rabe E., Stucker M., Esperester A., Schufer E. Efficacy and tolerability of a red-vene-leaf extract in patients suffering from chronic venous insufficiency results of a double-blind placebo-controlled study // Eur. J. Vasc. Endovasc. Surg. — 2011. — Vol. 41, N 4. — P. 540 — 547.
29.    Riaby D. A., Ferguson D. J., Johnson L. A., Jackson D. G. Neutrophilis rapidly transit inflamed lymphatic vessel endothelium via integrin-dependent proteolysis and lipoxin-induced junctional retraction // J. Leukoc. Biol. — 2015. — Vol. 98, N 6. — P. 897 — 912.
30.    Rockson S. G. Inflammatory cytokines and the lymphatic endothelium // Lymphat. Res. Biol. — 2014. — Vol. 12, N 3. — P. 123 — 130.
31.    Rohringer S., Holnthoner V. V., Hacki M., Weins A. M. et al. Molecular and cellular effects of in vitro shockwave treatment on lymphatic endothelial cells // Plos One. 2014. — Vol. 11, N 9. — P. 114 — 128.
32.    Semo J., Nicenboim J., Yaniv K. Development of the lymphatic system: new questions and paradigms // Development. — 2016. — Vol. 143 (6). — P. 924 — 935.
33.    Scallan J. P., Wolpers J. H., Muthuchamy M. et al. Independent and interactive effects of preload and after-loard on the pupm function of the isolated lyphangion // Am. J. Physiol. Heart. Circ. Physiol. — 2012. — Vol. 303, N 7. — P. 809 — 814.
34.    Schuster C., Mildner M., Botta A. et al. Development of Blood and Lymphatic Endothelial Cells in Embryonic and Fetal Human Skin // Am. J. Pathol. — 2015. — Vol. 185, N 9. — P. 2563 — 2574.
35.    Schulte-Merker S., Sabine A., Petrova T. V. Lymphatic vascular morphogenesis in development, physiology and disease // J. Cell Biol. — 2011. — Vol. 193, N 4. — P. 607 — 618.
36.    Swartz M. A., Lund A. W. Lymphatic and interstitial flow in the tumour microenvironment: linking mechanobiology with immunity // Nat. Rev. Cancer. — 2012. — Vol. 12, N 3. — P. 210 — 219.
37.    Thorn C. E., H., Slaff D. W., Shore A. C. An association between vasomotion oxygen extraction // Am. J. Physiol. Heart. Circ. — 2011. — Vol. 301. — P. 442 — 449.
38.    Ulvmar M. H., Makinen T. Heterogeneity in the lymphatic vascular system and its origin // Cardiovasc. Res. — 2016. — Vol. 29, N 6. — P. 175 — 183.
39.    Vignes S., Bellanger J. Primary interstinal limphangiectasia (Waldmanns disease) // Orphanet J. Rave Dis. — 2008. — N 3. — P. 5 — 13.
40.    Zawieja D. C. Contractile physiology of lymphatics // Lymphat. Res. Biol. — 2009. — N 7. — P. 2 — 9.

Інше: C. 105—108.
Стаття надійшла до редакції 18 жовтня 2016 р.

Геник Степан Миколайович, д. мед. н., проф. кафедри загальної хірургії
76007, м. Івано-Франківськ, вул. Квітки-Основ’яненка, 2
Тел. (342) 52-82-40. E-mail: stepan.genyk@ukr.net

В огляді літератури висвітлено гендерні особливості, пов’язані з поширеністю, перебігом та результатами хірургічних втручань при природжених вадах серця та магістральних судин у дорослих. Показано, що, попри більшу поширеність складних вад серця в чоловіків, у жінок смертність від цієї патології вища. Особливу увагу приділено окремим вадам та патологічним станам, таким як дефект міжпередсердної перегородки, патологія аортального клапана, синдром легеневої гіпертензії, порушення серцевого ритму. Статеві розбіжності серед дорослих пацієнтів із природженими вадами серця мають велике клінічне й фундаментальне теоретичне значення для розуміння віддалених результатів кардіохірургічних втручань та прогнозу тривалості життя в неоперованих чоловіків і жінок.

Ключові слова: природжені вади серця, стать, дорослі.

Список літератури:  
1.    Амосова Е. Н., Коноплёва Л. Ф., Береза Н. В., Шишкина Н. В. Легочная гипертензия, ассоциированная с поражением левых отделов сердца // Серце і судини. — 2015. — № 2. — С. 96 — 103.
2.    Амосова К. М., Руденко Ю. В. Гендерні та вікові особливості контролю офісного і домашнього артеріального тиску в хворих з неускладненою артеріальною гіпертензією в реальній клінічній практиці // Медичні перспективи. — 2016. — № 2. — С. 31 — 38.
3.    Бокерия О. Л., Сергеев А. В. Синдром Бругада // Анналы аритмологии. — 2015. — № 1. — С. 38 — 47.
4.    Бугаенко В. В. Гендерные особенности диагностики, течения и лечения ишемической болезни сердца // Укр. кардіол. журн. — 2015. — № 6. — С. 100 — 112.
5.    Давыдова И. В., Мымренко С. Н., Перепельченко Н. А., Конопляник Л. И. Сердечно-сосудистые заболевания у женщин в зависимости от гормонального континуума: профилактика и стратегия лечения // Здоровье женщины. — 2016. — № 4 (110). — С. 43 — 47.
6.    Коваленко В. М., Долженко М. М., Несукай О. Г. и др. Гендерные особенности факторов сердечно-сосудистого риска у пациентов Украины и Европы по данным EUROASPIRE IV: общая практика // Укр. кардіол. журн. — 2016. — № 4 (дод. 3). — С. 55 — 23.
7.    Нетяженко Н. В., Мальчевська Т. Й., Плєнова О. М. та ін. Зміни активності згортувальної та протизгортувальної систем крові в жінок з різним ступенем ризику серцево-судинних подій // Укр. кардіол. журн. — 2015. — № 3. — С. 48 — 54.
8.    Павленко Т. А., Благова О. В. Синдром Бругада: от первичной электрической болезни сердца к морфологическому субстрату // Архивъ внутренней медицины. — 2016. — № 2 (28). — С. 61 — 69.
9.    Радченко Г. Д., Слащева Т. Г., Сіренко Ю. М., Муштенко Л. О. Гендерні особливості контролю артеріального тиску в пацієнтів з артеріальною гіпертензією // Укр. кардіол. журн. — 2015. — № 4. — С. 34 — 44.
10.    Сичов О. С., Бородай А. О., Романова О. М. та ін. Гендерні особливості якості життя та емоційного стану у хворих з фібриля­цією та тріпотінням перед сердь неклапанного походження // Укр. кардіол. журн. — 2015. — № 6. — С. 64 — 71.
11.    Anderson R. D., Pepine C. J. Gender differences in the treatment for acute myocardial infarction // Circulation. — 2007. — Vol. 115 (7). — P. 823 — 826.
12.    Antzelevitch C., Yan G. X. J-wave syndromes: Brugada and early repolarization syndromes // Heart Rhythm. — 2015. — Vol. 12 (8). — P. 1852 — 1866.
13.    Baggio G., Corsini A., Floreani A. et al. Gender medicine: a task for the third millennium // Clin. Chem. Lab. Med. — 2013. — Vol. 51 (4). — P. 713 — 727.
14.    Baumgartner H., Bonhoeffer P., De Groot N. M. et al. ESC Guidelines for the management of grown-up congenital heart disease (new version 2010) // Eur. Heart J. — 2010. — Vol. 31 (23). — P. 2915 — 2957.
15.    Beckmann A., Funkat A. K., Lewandowski J. et al. German Heart Surgery Report 2015: The Annual Updated Registry of the German Society for Thoracic and Cardiovascular Surgery // Thorac. Cardiovasc. Surg. — 2016. — Vol. 64 (6). — P. 462 — 474.
16.    Bhatnagar P., Wickramasinghe K., Williams J. et al. The epidemiology of cardiovascular disease in the UK 2014 // Heart. — 2015. — Vol. 101 (15). — P. 1182 — 1189.
17.    Curtis L. H., Al-Khatib S. M., Shea A. M. et al. Sex differences in the use of implantable cardioverter-defibrillators for primary and secondary prevention of sudden cardiac death // JAMA. —  2007. — Vol. 298 (13). — P. 1517 — 1524.
18.    Engelfriet P., Boersma E., Oechslin E. et al. The spectrum of adult congenital heart disease in Europe: morbidity and mortality in a 5 year follow-up period // Eur. Heart J. — 2005. — Vol. 26 (21). — P. 2325 — 2333.
19.    Galiè N., Humbert M., Vachiery J. et al. 2015 ESC/ERS Guidelines For The Diagnosis And Treatment Of Pulmonary Hypertension // Russ. J. Cardiol. — 2016. — Vol. 5. — P. 5 — 64.
20.    Gilboa S. M., Devine O. J., Kucik J. E. et al. Congenital heart defects in the United States: estimating the magnitude of the affected population in 2010 // Circulation. — 2016. — Vol. 134 (2). — P. 101 — 119.
21.    Goodman R. A., Posner S. F., Huang E. S. et al. Defining and measuring chronic conditions: imperatives for research, policy, program, and practice // Prev. Chron. Dis. — 2013. — Vol. 10.
22.    Gurvitz M., Ionescu-Ittu R., Guo L. et al. Prevalence of cancer in adults with congenital heart disease compared with the general population // Am. J. Cardiol. — 2016. — Vol. 118 (11). — P. 1742 — 1750.
23.    Herity N. A., Lo S., Lee D. P. et al. Effect of a change in gender on coronary arterial size: a longitudinal intravascular ultrasound study in transplanted hearts // J. Am. Coll. Cardiol. — 2003. — Vol. 41 (9). — P. 1539 — 1546.
24.    Hu Z., Yuan X., Rao K. et al. National trend in congenital heart disease mortality in China during 2003 to 2010: a population-based study // J. Thorac. Cardiovasc. Surg. — 2014. — Vol. 148 (2). — P. 96 — 602.
25.    Kochilas L. K., Vinocur J. M., Menk J. S. Age-Dependent Sex Effects on Outcomes After Pediatric Cardiac Surgery // J. Am. Heart Assoc. — 2014. — Vol. 3. — P. 1 — 11.
26.    Kotseva K., Wood D., De Bacquer D. et al. EUROASPIRE IV: A European Society of Cardiology survey on the lifestyle, risk factor and therapeutic management of coronary patients from 24 European countries // Eur. J. Prev. Cardiol. — 2016. — Vol. 23 (6). — P. 636 — 648.
27.    Kuijpers J. M., van der Bom T., van Riel A. C. et al. Secundum atrial septal defect is associated with reduced survival in adult men // Eur. Heart J. — 2015. — Vol. 36 (31). — P. 2079 — 2086.
28.    Kumar N., Saini D., Froelicher V. A gender-based analysis of high school athletes using computerized electrocardiogram measurements // PloS One. — 2013. — Vol. 8 (1). — P. e53365.
29.    Kurokawa J., Kodama M., Clancy C. E., Furukawa T. Sex hormonal regulation of cardiac ion channels in drug-induced QT syndromes // Pharmacol. Ther. — 2016. — Vol. 168. — P. 23 — 28.
30.    Leifheit-Limson E. C., D’Onofrio G., Daneshvar M. et al. Sex differences in cardiac risk factors, perceived risk, and health care provider discussion of risk and risk modification among young patients with acute myocardial infarction: the VIRGO study // J. Am. Coll. Cardiol. — 2015. — Vol. 66 (18). — P. 1949 — 1957.
31.    Li A., Behr E. R. Brugada syndrome: an update // Future Cardiol. — 2013. — Vol. 9 (2). — P. 253 — 271.
32.    Marelli A., Gauvreau K., Landzberg M., Jenkins K. Sex differences in mortality in children undergoing congenital heart disease surgery: a United States population-based study // Circulation. — 2010. — Vol. 122. — P. S234 — 240.
33.    Marelli A. J., Mackie A. S., Ionescu-Ittu R. et al. Congenital heart disease in the general population changing prevalence and age distribution // Circulation. — 2007. — Vol. 115 (2). — P. 163 — 172.
34.    Mathieu P., Bossé Y., Huggins G. S. et al. The pathology and pathobiology of bicuspid aortic valve: State of the art and novel research perspectives // J. Pathol. Clin. Res. — 2015. — Vol. 1 (4). — P. 195 — 206.
35.    Mercuro G., Bassareo P. P., Mariucci E. et al. Sex differences in congenital heart defects and genetically induced arrhythmias // J. Cardiovasc. Med. — 2014. — Vol. 15 (12). — P. 855 — 863.
36.    Moshki M., Zareie M., Hashemizadeh H. Sex differences in acute myocardial infarction // Nursing and Midwifery Studies. — 2015. — Vol. 4 (1). — P. e22395-e22395.
37.    Mozaffarian D., Benjamin E. J., Go A. S. et al. Heart disease and stroke statistics-2015 update: a report from the American Heart Association // Circulation. — 2015. — Vol. 131. — С. e29 — 322.
38.    Nauta S. T., Deckers J. W., van Domburg R. T., Akkerhuis K. M. Sex-related trends in mortality in hospitalized men and women after myocardial infarction between 1985 and 2008. Clinical perspective // Circulation. — 2012. — Vol. 126 (18). — P. 2184 — 2189.
39.    Priori S. G., Wilde A. A., Horie M. et al. HRS/EHRA/APHRS expert consensus statement on the diagnosis and management of patients with inherited primary arrhythmia syndromes: document endorsed by HRS, EHRA, and APHRS in May 2013 and by ACCF, AHA, PACES, and AEPC in June 2013 // Heart Rhythm. — 2013. — Vol. 10 (12). — P. 1932 — 1963.
40.    Reller M. D., Strickland M. J., Riehle-Colarusso T. et al. Prevalence of congenital heart defects in metropolitan Atlanta, 1998 — 2005 // J. Pediatr. — 2008. — Vol. 153. — P. 807 — 813.
41.    Shiina Y., Toyoda T., Kawasoe Y. et al. Prevalence of adult patients with congenital heart disease in Japan // Int. J. Cardiol. — 2011. — Vol. 146 (1). — P. 13 — 16.
42.    Turamanlar O., Adal F., Acay M. B. et al. Angiographic analysis of normal coronary artery lumen diameter in a Turkish population // Anatomy. — 2016. — Vol. 10 (2). — P. 99 — 104.
43.    Verma S., Siu S. C. Aortic dilatation in patients with bicuspid aortic valve // New Engl. J. Med. — 2014. — Vol. 370 (20). — P. 1920 — 1929.
44.    Warnes C. A. Sex differences in congenital heart disease: should a woman be more like a man? // Circulation. — 2008. — Vol. 118. — P. 3 — 5.
45.    Westerman S., Wenger N. K. Women and heart disease, the underrecognized burden: sex differences, biases, and unmet clinical and research challenges // Clin. Sci. — 2016. — Vol. 130 (8). — P. 551 — 563.
46.    Wong S. C., Cheung M., Zacharin M. Aortic dilatation and dissection in Turner syndrome: what we know, what we are unclear about and what we should do in clinical practice? // Int. J. Adol. Med.Health. — 2014. — Vol. 26 (4). — P. 469 — 488.
47.    Yang P. C., Clancy C. E. Gender-based differences in cardiac disease // J. Biomed. Res. — 2011. — Vol. 25 (2). — P. 81 — 89.
48.    Yesilkaya E., Bereket A., Darendeliler F. et al. Turner syndrome and associated problems in Turkish children: A multicenter study // J. Clin. Res. Pediatr. Endocrinol. — 2015. — Vol. 7 (1). — P. 27 — 36.
49.    Zomer A. C., Ionescu-Ittu R., Vaartjes I. et al. Sex differences in hospital mortality in adults with congenital heart disease: the impact of reproductive health // J. Am. Coll. Cardiol. — 2013. — Vol. 62 (1). — P. 58 — 67.
50.    Zomer A. C., Verheugt C. L., Vaartjes I. et al. Surgery in adults with congenital heart disease // Circulation. — 2011. — Vol. 124 (20). — P. 2195 — 2201.

Інше: C. 109—114.
Стаття надійшла до редакції 17 лютого 2017 р.

Лебідь Ігор Григорович, к. мед. н., пров. наук. співр.
E-mail: dr.lebid.igor@gmail.com

Це було, здавалося б, зовсім недавно. На початку шістдесятих випускник Мінського медичного інституту Панічкін Юрій опинився в Києві, почавши працювати хірургом у районній лікарні. Практика була успішною, але в Києві вже багато говорили про нововведення Миколи Амосова. І в один з днів 1961 року Юрій Панічкін з'явився до Амосову з проханням прийняти його в свою команду.

Інше: C. 115—118.